ВОЄННІ РИЗИКИ ТА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ УКРАЇНИ: ПОВІТРЯНІ ТРИВОГИ, АТАКИ НА ІНФРАСТРУКТУРУ ТА РЕЛОКАЦІЯ БІЗНЕСУ

Анотація

У статті проаналізовано вплив воєнних ризиків, пов'язаних із інтенсивністю, тривалістю та добовою структурою повітряних тривог, а також атаками на об’єкти інфраструктури, на регіональну економічну стійкість України. На основі даних за серпень 2024 – серпень 2025 років інтегровано інформацію про міжрегіональні релокації бізнесу (Opendatabot), простій торговельних центрів (УРТЦ), динаміку повітряних тривог та вибухів, а також удари по енергетичній, житловій, медичній та освітній інфраструктурі (ACLED). Застосовано описову статистику, порівняльний міжрегіональний аналіз та елементи просторової візуалізації даних, що дозволило виділити відмінності областей за середньою кількістю та тривалістю тривог на добу, часткою нічних сповіщень, операційними простоями в робочий час і характером пошкоджень інфраструктури. Сформовано типові поєднання показників безпеки та економічної активності, які дозволяють виділити регіони з різними профілями ризику для бізнесу та населення. Показано, що висока безпекова загроза не завжди означає нижчий притік бізнесу і переміщення бізнесу не зводиться до простої схеми «зі Сходу на Захід»: низка прифронтових та високоризикових регіонів, зокрема Харківщина, Дніпропетровщина та Запоріжжя, є водночас центрами релокацій та зонами підвищеної небезпеки. Виявлено значну асиметрію у втраті робочого часу торговельних центрів: в окремих прифронтових областях магазини втрачають до 50% свого операційного часу, тоді як у західних регіонах час простою падає нижче 1%. Окремо проаналізовано відмінності у транспортній стійкості регіонів та потенційний вплив нічних тривог на продуктивність праці та повсякденну мобільність населення. Додатково встановлено, що удари по житловій, енергетичній, медичній та освітній інфраструктурі часто накладаються на території активної релокації бізнесу, що формує асиметричні профілі ризику для інвесторів та місцевих громад. Отримані результати поглиблюють кількісне розуміння просторової нерівності воєнних ризиків у різних регіонах України та її зв’язку з економічною активністю. Запропонований підхід може бути використаний для формування програм підтримки бізнесу, моніторингу регіональної стійкості, оновлення економічної карти України в умовах війни та планування післявоєнного відновлення на основі реальних даних, а не лише формальних адміністративних критеріїв.