Сталий розвиток економіки

АУДИТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ У СВІТЛІ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ТА ПРИНЦИПІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2025-07-15T05:39:49+00:00

У статті досліджено сутність та роль аудиту фінансової звітності в контексті реалізації концепції сталого розвитку. Обґрунтовано необхідність переходу до нової парадигми звітності та аудиторської практики. Аудит визначено як інструмент інформаційної взаємодії між різними групами стейкхолдерів. Проаналізовано сучасні підходи до здійснення аудиту з урахуванням потреб сталого розвитку та можливих ризиків, пов’язаних із їх впровадженням. Здійснено порівняльний аналіз МСФЗ та НП(С)БО для визначення найбільш релевантного підходу до звітності. Визначено ключові критерії оцінки якості фінансової звітності, розкрито значення оцінювання суттєвості як складової професійного судження аудитора. Розглянуто заплановані зміни до законодавства України у сфері аудиту та окреслено стратегічні напрями його розвитку в умовах сталого розвитку.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ

2025-07-15T05:39:47+00:00

Постійне зростання обсягів фінансових операцій та їх цифровізація призводять до зростання ризиків легалізації коштів або фінансування тероризму. Для зменшення даних ризиків в межах національної економіки здійснює функціонування система фінансового моніторингу. У статті досліджено динаміку надісланих повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу. Виокремлено активність різних груп суб’єктів первинного фінансового моніторингу щодо звітування про порогові та підозрілі фінансові операції та встановлено зростання якості надісланих звітів, оскільки частка підозрілих операцій зросла з 4,7% у 2021 році до 22% у першому кварталі 2025 року. Проаналізовано міжнародну взаємодію Державної служби фінансового моніторингу України з підрозділами фінансових розвідок інших країн. Виявлено недостатню кількість виїзних та безвиїзних перевірок, які здійснювалися регуляторами.

ЕТАПИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В СФЕРІ УПРАВЛІННЯ: ВІД ІДЕЇ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

2025-07-22T07:30:45+00:00

У статті проведено всебічний аналіз ключових етапів наукового дослідження в сфері управління – від виникнення ідеї до практичного впровадження результатів. Детально розглянуто реальні кейси з різних секторів, зокрема публічного управління, бізнесу та ІТ, що демонструють типові виклики та методологічні підходи на кожному етапі дослідницького процесу. Звернуто увагу на особливості збору та інтерпретації емпіричних даних, а також на бар’єри трансферу знань між академією і практикою. Визначено ключові чинники успішної адаптації досліджень, серед яких – ефективна комунікація між науковцями та управлінцями, а також вплив політичного, економічного і технологічного середовища. Запропоновано рекомендації для оптимізації методології досліджень, що сприятимуть підвищенню якості управлінських рішень і їх стійкому впровадженню в практику.

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ПРИВАТНОМУ ТА ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРАХ ЕКОНОМІКИ

2025-07-22T07:30:44+00:00

У сучасних економічних умовах, що характеризуються нестабільністю, цифровізацією та посиленням вимог до прозорості, фінансова звітність набуває особливого значення як у приватному, так і в державному секторах. Проте підходи до її складання та використання в цих секторах суттєво різняться через специфіку цілей, джерел фінансування, користувачів інформації та нормативної бази. Метою статті є дослідження ролі фінансової звітності як інструменту прийняття управлінських рішень у приватному та державному секторах економіки, визначення подібностей і відмінностей у її використанні, а також формулювання пропозицій щодо підвищення ефективності аналітичного використання звітних даних. У статті здійснено порівняльну характеристику національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в приватному та державному секторах, проаналізовано основні аспекти та охарактеризовано форми фінансової звітності в обох секторах. Наведено пропозиції щодо удосконалення методів аналітичного використання звітних даних для підвищення ефективності прийняття рішень у обох секторах економіки.

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

2025-07-22T07:30:42+00:00

У статті досліджено питання диверсифікації джерел фінансового забезпечення системи управління закладами охорони здоров’я. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що диверсифікація джерел фінансового забезпечення системи управління закладами охорони здоров’я є вимогою часу та здатна забезпечити розширення джерел та зростання обсягів фінансових надходжень необхідних для роботи медичного закладу. Виявлено, що комплексне поєднання фінансових надходжень та взаємодія різних джерел фінансування, в тому числі надходжень з НСЗУ, державного та місцевого бюджетів, добровільного та обов’язкового медичного страхування, надання платних медичних послуг та інших джерел забезпечує можливості для ефективного функціонування медичного закладу, зростання якості надання медичної допомоги на сучасному техніко-технологічному рівні та відкриває нові можливості для подальшого розвитку.

ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ: СУТНІСТЬ, ЕВОЛЮЦІЯ ТА РИЗИКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

2025-07-25T11:12:26+00:00

Стаття присвячена дослідженню сутнісної характеристики, еволюції та значення платіжних систем, а також ризик-менеджменту у цій сфері. Узагальнено основні функції платіжних систем та визначено 5 основних їх складових елементів. Запропоновано авторський поділ етапів розвитку платіжних систем із виокремленням 3 основних періодів – дотехнологічного, технологічного, електронного. Проаналізовано класифікацію ризиків у сфері застосування платіжних систем в контексті світового досвіду та вітчизняної практики. Наведено основні методи управління ризиком із виокремленням 4 способів – ухилення, локалізація, дисипація та компенсація. Зроблено висновок про необхідність виокремлення ще одного виду ризиків – кіберризиків в окрему самостійну групу. В науковому плані набула подальшого розвитку класифікація ризиків у системах грошових переказів та платежів. В контексті практичного підходу, отримані результати можуть бути використані в процесі напрацювання пропозицій щодо вдосконалення протидії ризикам у сфері платіжних систем в Україні.

ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЙНИХ АСПЕКТІВ РІЗНИХ ПОКОЛІНЬ

2025-07-30T11:45:28+00:00

У статті досліджено особливості мотиваційних аспектів різних поколінь: Бебі-бумери, Покоління X, Y, Z та Альфа. Обґрунтовано, що питання ефективної мотивації персоналу в сучасному світі набуває все більшої актуальності в умовах швидкої трансформації економічного, соціального та цифрового простору. Проаналізовано основні характеристики ціннісних орієнтирів та мотиваторів персоналу залежно від покоління. Аналіз поколінь показує, що мотиваційні чинники та цінності працівників суттєво змінюються залежно від соціально-економічного контексту їхнього формування. З’ясовано, що завдання керівника полягає у тому, щоб знайти ефективний баланс між різними поколіннями, щоб їх мотивувати, створивши умови, в яких кожен співробітник зможе максимально реалізувати свій потенціал та працювати на благо компанії. Доведено, що спостерігається чітка диференціація мотиваційних пріоритетів між поколіннями. Якщо покоління Z шукає сенс у роботі, самореалізацію, гнучкість і підтримку добробуту, то покоління X надає перевагу матеріальним стимулам, структурованому середовищу та стабільності. Ці висновки є підґрунтям для формування диференційованих систем мотивації на підприємствах, де працюють представники кількох вікових груп одночасно.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПОДАТКОВОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В УКРАЇНІ: МЕХАНІЗМ СЕЛЕКТИВНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ЙОГО ПРАКТИЧНА ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ

2025-08-01T09:49:18+00:00

У статті досліджено нормативно-правові засади функціонування механізму податкової доброчесності в Україні, що був запроваджений в умовах воєнного стану як інструмент модернізації податкового адміністрування. Розглянуто законодавчі передумови формування Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства відповідно до прийнятих змін до чинного законодавства України. Визначено критерії доброчесності, порядок автоматичного включення, а також інституційні переваги для сумлінних платників, зокрема звільнення від перевірок, прискорене бюджетне відшкодування та індивідуальний комплаєнс-супровід. Акцент зроблено на ролі селективного адміністрування як моделі фіскальної довіри, що сприяє прозорості, зменшенню тіньових практик та формуванню партнерських відносин між бізнесом і державою в умовах посткризової трансформації.