Сталий розвиток економіки

КОРПОРАТИВНІ ЦІННОСТІ ТА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА

Антоніна Зелінська — 2025-02-03

У статті досліджено роль корпоративних цінностей і корпоративної соціальної відповідальності бізнесу в системі управління сталим розвитком підприємства. Обґрунтовано, що узгодженість корпоративних цінностей, управлінських рішень і CSR-ініціатив є важливою передумовою підвищення ефективності менеджменту, стійкості корпоративної культури та довіри стейкхолдерів. Особливу увагу приділено аграрному сектору України з урахуванням євроінтеграційних процесів і сучасних соціально-економічних викликів. На основі аналізу практик аграрних підприємств виокремлено синергійну, формально-декларативну та фрагментарну моделі взаємодії корпоративних цінностей і корпоративної соціальної відповідальності. Запропоновано авторську модель інтеграції корпоративних цінностей і CSR у систему управління сталим розвитком підприємства.

КОМПОНЕНТНИЙ СКЛАД ЕКОСИСТЕМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР: НАУКОВІ ПІДХОДИ ТА ПАРАДИГМА ЗРОСТАННЯ

Мирослава Купира — 2026-02-03

Стаття спрямована на вирішення проблематики щодо пошуку наукових підходів до формування компонентного складу екосистеми розвитку підприємницьких структур та структурної побудови екосистеми. Розкрито сутність парадигми екосистеми розвитку підприємництва як динамічного процесу, зумовленого інноваційністю та адаптивністю у межах екосистеми. Проаналізовано наукові підходи до формування компонентного ряду екосистеми розвитку підприємницьких структур з виокремленням компонентів в межах кожного підходу. Розроблено структуру компонентного складу екосистеми розвитку підприємницьких структур. Обґрунтовано компоненти екосистеми з виокремленням ядра та деталізацією функціонального значення в умовах нової парадигми зростання. Особливу увагу приділено взаємозв’язкам і синергетичним ефектам в процесі взаємодії компонентів екосистеми, які формують сприятливі умови для зростання й стійкості.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В УМОВАХ ВИСОКОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТА ВОЄННИХ РИЗИКІВ

Світлана Лутковська — 2026-02-03

У статті досліджено методичні підходи до оцінки економічної ефективності диверсифікації джерел енергії в умовах високої невизначеності та воєнних ризиків. Обґрунтовано, що сучасний стан енергетичної безпеки України потребує стратегічного переходу з орієнтацією на децентралізацію та локалізацію виробництва енергії. Систематизовано основні методичні підходи, включаючи аналіз концентрації (індекс HHI), вартість незабезпеченої енергії (VoLL), показник стійкості (Resilience Index) та середньозважену вартість енергії (LCOE). Запропоновано інтегральний показник стратегічної стійкості та ефективності диверсифікації (ISRED), який дозволяє перейти від оцінки суто фінансового прибутку до оцінки вартості збереженого потенціалу енергосистеми. Розроблено шкалу інтерпретації результатів та відповідний алгоритм багатокритеріального відбору проєктів.

СУТНІСТЬ ДЕФІНІЦІЇ «МОБІЛІЗАЦІЯ КАПІТАЛУ» В КОНТЕКСТІ ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ НАСЕЛЕННЯ ДО ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Олександр Бойцов — 2026-02-04

У статті досліджено теоретико-методологічні засади мобілізації капіталу в умовах післявоєнної відбудови економіки України. Проаналізовано еволюцію поглядів на сутність поняття «мобілізація капіталу» у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Виявлено, що у вітчизняній практиці домінує ресурсний та процесуальний підходи, тоді як міжнародні фінансові організації акцентують увагу на методах зниження ризиків для залучення приватних інвестицій. Систематизовано концептуальні підходи та запропоновано визначення мобілізації капіталу як комплексної діяльності, що поєднує акумуляцію ресурсів, їх трансформацію в інвестиційний капітал та ефективний перерозподіл. Обґрунтовано стратегічні напрями вдосконалення механізмів мобілізації, серед яких ключовими визначено підвищення довіри до фінансової системи, розвиток інфраструктури фондового ринку та впровадження інструментів змішаного фінансування.

МОДЕРНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ ТА ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Олег Данілов — 2026-02-10

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти модернізації податкової системи та податкового обліку України в контексті євроінтеграційних процесів. Обґрунтовано, що податкова система є одним із ключових інститутів економічного розвитку держави, а її ефективність значною мірою визначається якістю податкового адміністрування та рівнем організації податкового обліку. Проаналізовано сучасний стан податкової системи України, визначено основні проблеми її функціонування та європейські підходи до податкової політики. Обґрунтовано напрями модернізації податкової системи України, зокрема гармонізацію податкового законодавства з acquis ЄС, удосконалення податкового адміністрування та податкового обліку. Зроблено висновок, що комплексна модернізація податкової системи є необхідною передумовою європейської інтеграції України.

ҐЕНДЕРНІ АСПЕКТИ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ У ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ

Ольга Корицька — 2026-02-10

У статті досліджено трансформацію ринку праці України в умовах воєнного стану (2022–2025 рр.) крізь призму ґендерних аспектів менеджменту та підприємництва. На прикладі Львівської області проаналізовано динаміку реєстрації суб’єктів господарювання. Виявлено стійку тенденцію до зростання частки жінок-керівниць бізнесу. Особливу увагу звернено на фактор війни, всупереч якому у 2024 році жінки зареєстрували 60% від усіх нових фізичних-осіб підприємців у країні. Проаналізовано регіональні особливості підприємницької активності жінок в Україні. Виявлено ґендерний розрив в оплаті праці та обґрунтовано причини створення жінками власного бізнесу як способу самостійного встановлення рівня доходів. Запропоновано системні заходи щодо урівноваження ґендерного балансу, включаючи підвищення прозорості оплати праці та ґендерно-збалансовану корпоративну політику.

ГЕНЕЗИС ПОНЯТІЙНОЇ БАЗИ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ У КОНТЕКСТІ СИСТЕМНОСТІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ

Іван Січкар — 2026-02-10

У статті досліджено генезис понятійної бази товарних запасів у контексті системності та функціональності, розкрито еволюцію їхнього змісту від традиційної облікової категорії до багатовимірного стратегічного інструмента управління. Обґрунтовано взаємозв’язок товарних запасів із цілями сталого розвитку та сучасними викликами, включно з цифровізацією, глобальними ризиками, воєнними загрозами, змінами поведінки споживачів і порушенням ланцюгів постачання. Узагальнено міждисциплінарні підходи, що інтегрують економічні, екологічні, соціальні та технологічні аспекти управління ресурсами. Запропоновано авторське уточнення дефініції «товарні запаси», яке підкреслює їхню роль у забезпеченні операційної стійкості, відповідального використання ресурсів, прозорої нефінансової звітності та підвищення стратегічної адаптивності підприємств у період невизначеності й повоєнного відновлення.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ВІТРОВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ЄВРОПИ В УМОВАХ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ ТА СМАРТ-ЕКОНОМІКИ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ І ПОДАЛЬШОЇ УРБАНІЗАЦІЇ

Василь Швець — 2026-02-10

У статті проведено аналіз розвитку вітрової енергетики Європи з використанням статистичних даних спеціалізованих міжнародних організацій з метою вироблення рекомендацій щодо зменшення технологічної залежності, соціальної нерівності та стимулювання довгострокових позитивних наслідків управлінських рішень в умовах смарт-економіки. Вказується, що за даними на кінець 2024 року, за потужністю вітрових електростанцій на континенті яскраво виражено домінує Німеччина, причому у структурі її вітрових установок більшу частину займають наземні та значно меншу частину – морські. Великобританія лідирує у Європі за потужністю морської вітрової енергетики. Зазначається, що за питомою вагою вітрових електростанцій у структурі виробництва електроенергії в Європі та в усьому світі домінує Данія. Аналіз також показав, що в даний час морська вітрова енергетика Європи стикається, зокрема, з обмеженням у пропускній спроможності електричних мереж у морі та прибережних районах, недостатніми можливостями портової інфраструктури. Наголошується, що розвиток вітрової енергетики відповідає стратегічному курсу на декарбонізацію та цілям сталого розвитку країн Європи, але поступається очікуваним темпам і потребує прискорення динаміки, удосконалення менеджменту у виробничій та невиробничій сфері, прийнятті управлінських рішень, що потребують відповідного інструментарію та бізнес-аналітики. Акцент авторів робиться на будівництві морських енергетичних островів, у тому числі на значній відстані від континентів, особливістю яких є вироблення електроенергії за допомогою енергії вітру, виробництво водню, заправка воднем морських суден, а також транспортування зрідженого водню на континенти для подальшого використання. Заходи менеджменту розвитку вітрової енергетики, запропоновані у статті, передбачають масштабування всіх дій та проектів, інвестиції, інновації, посилення динаміки та розширення географії ланцюжків поставок сировини та виробництва критичних матеріалів для енергетичного переходу, прискорення урбанізації, розвиток випуску спеціалізованих морських суден, законодавчі заходи щодо стимулювання вітрової енергетики на користь технологій декарбонізації, сталого розвитку, підтримки цінностей сучасної цивілізації.

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ІТ-ПІДПРИЄМСТВ

Андрій Мохненко — 2025-02-13

Актуальність дослідження зумовлена посиленням глобальної конкуренції та зростанням ролі інформаційних технологій у формуванні конкурентних переваг підприємств. Метою статті є дослідження впливу ІТ-кластерів і міжнародних стратегічних альянсів на підвищення конкурентоспроможності ІТ-підприємств. Дослідження ґрунтується на теоретичному аналізі, порівняльному та системному підходах. Основною гіпотезою є твердження, що поєднання кластерної взаємодії та стратегічних альянсів формує синергійний ефект розвитку ІТ-підприємств. У результаті здійснено аналіз діяльності ІТ-кластерів, встановлено їх переваги й обмеження, охарактеризовано роль стратегічних альянсів у розширенні ринкових можливостей і зниженні ризиків. Наукова новизна полягає у комплексному обґрунтуванні синергії кластерної та альянсної взаємодії. Перспективи подальших досліджень пов’язані з кількісною оцінкою їх ефективності.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ В УПРАВЛІННІ ПОРТФЕЛЕМ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Володимир Красношапка — 2026-02-16

В статті пропонується при аналізі інвестиційного портфеля комерційних банків та інвестиційних компаній використовувати методику економічного аналізу з метою зменшення рівня ризиків при управління інвестиційним портфелем таких фінансових організацій. На сьогодні в контексті нестабільного зовнішнього середовища та високої ймовірності кризових ситуацій постає питання правильного та ефе¬ктивного управління інвестиційним портфелем, і вибір серед існуючих моделей та методів таких, які дозволять покращити процес ухвалення рішення, підвищити ефективність управління та зменшити рівень ризику при формуванні інвестиційного портфеля. В статті розкриваються поняття фінансові інвестиції, активи, управління портфелем активів та інвестиційний портфель. Також розглядаються підходи до аналізу активів та портфельних інвестицій методом економічного аналізу, а також через формування цілей досягнення певного планового результату діяльності компаній протягом визначеного періоду з мінімізацією ризиків на кожному етапі управління активами та інвестиційним портфелем. Таким чином, портфель активів і інвестиційний портфель комерційних банків та інвестиційних компаній, розглядається як керована система, яка рухається по певній заданій траєкторії з метою досягнення встановлених показників фінансової діяльності таких організацій.

ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ В УМОВАХ СИСТЕМНИХ КРИЗ ТА НЕБЕЗПЕК

Любов Лелик — 2026-02-17

У статті систематизовано інструменти управління бізнесом в умовах системних криз та воєнного стану. Виявлено обмеженість класичних антикризових підходів щодо специфічних загроз: руйнування інфраструктури, енергетичного терору та міграції капіталу. Обґрунтовано перехід до моделі динамічної життєстійкості підприємства. Запропоновано три-рівневу систему інструментарію: 1) екстремальна фінансова стабілізація; 2) адаптивна диверсифікація; 3) стратегічна резильєнтність. Доведено, що синергія цих інструментів забезпечує безперервність бізнес-процесів у середовищі радикальної невизначеності. Практична значущість полягає у можливості використання моделі для збереження операційної стійкості та потенціалу повоєнного відновлення вітчизняних підприємств.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ

Ігор Щелкунов — 2026-02-17

В статті доведено актуальність обґрунтування комплексного підходу до інтерпретації національної економічної стійкості для аналізу можливостей національних економік адаптуватися до зовнішніх шоків та забезпечувати стабільний розвиток за кризових умов. Визначено тріаду інтерпретацій поняття «стійкість», яке пропонується розуміти як стан, властивість та характеристику поведінки системи. Розглянуто еволюцію інституалізації національної стійкості в нормативно-правових документах України як реакцію на ескалацію безпекових загроз. Обґрунтовано, що економічна стійкість є фундаментом економічної безпеки держави та одним з ключових критеріїв її забезпечення. Надано інтерпретацію поняття національної економічної стійкості на підставі узагальнення підходів до трактування стійкості як базового концепту та врахування її критичної ролі у забезпеченні національної економічної безпеки.

ФРАНЧАЙЗИНГ ЯК ІНСТИТУЦІЙНА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Ольга Хитрова — 2026-02-18

У статті досліджено франчайзинг як інституційну модель організації підприємницької діяльності в умовах цифрової трансформації економіки України. Розкрито теоретичні засади франчайзингу, визначено його місце в системі форм підприємництва та особливості правового регулювання через договір комерційної концесії. Узагальнено наукові підходи до трактування франчайзингу як механізму трансферу управлінських, технологічних та інформаційних ресурсів у межах мережевого бізнесу. Обґрунтовано роль інформаційно-комунікаційних технологій у забезпеченні ефективності функціонування франчайзингових мереж, зниженні інформаційної асиметрії, підвищенні прозорості бізнес-процесів та конкурентоспроможності суб’єктів господарювання. Виявлено ключові проблеми розвитку франчайзингу в Україні та визначено напрями вдосконалення інституційного середовища.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ РЕЖИМУ ЕКСПОРТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Вікторія Тищенко — 2026-02-19

Стан зовнішньої торгівлі напряму залежить від регулювання експорту та імпорту товарів. В процесі дослідження з’ясовано, що в Україні застосовуються заходи тарифного та нетарифного регулювання експорту, які в першу чергу застосовуються до сільськогосподарської продукції, яка складає найбільшу питому вагу в обсягах експортних поставок України. Обґрунтовано переваги та недоліки режиму експортного забезпечення для експортної продукції. З’ясовано, що перелік товарів, який підпадає під дію режиму експортного забезпечення не є економічно обґрунтованим. Доведена невідповідність дозволених умов постачання товарів за Інкотермс в нормативно-правових актах органів виконавчої влади України. З’ясовано, що мінімально допустимі експортні ціни не завжди можуть корелювати із цінами, які відповідають принципу «витягнутої руки» за правилами трансфертного ціноутворення. Доведено, що у експортерів виникає додаткове податкове навантаження на сплату ПДВ, складання податкових накладних, підтвердження статусу платника ПДВ. Обґрунтовано пропозиції щодо врегулювання існуючих проблем режиму експортного забезпечення.

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Христина Патицька — 2026-02-23

У статті проаналізовано європейські механізми фінансового забезпечення розвитку професійної (професійно-технічної) освіти в контексті структурних змін економіки, зеленого та цифрового переходів. Розглянуто ключові інструменти фінансування професійно-технічної освіти в країнах ЄС, зокрема поєднання бюджетних, позабюджетних, інвестиційних та партнерських моделей, а також роль держави, регіонів і роботодавців у формуванні стійких систем підготовки кадрів. Визначено інституційні передумови ефективного функціонування фінансових механізмів професійно-технічної освіти та їхній вплив на адаптацію освіти до потреб ринку праці. Обґрунтовано можливості адаптації європейського досвіду фінансування професійної освіти в Україні з урахуванням воєнних викликів, реформування публічних фінансів та відновлення економіки.

СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ МЕРЧАНДАЙЗИНГУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ МАРКЕТИНГУ

Ольга Рулінська — 2026-02-23

Стаття присвячена актуальним питанням визначення сутності та значення мерчандайзингу в умовах цифровізації маркетингу. Проаналізовано деякі визначення терміну «мерчандайзинг» та прокоментовано їх практичну значимість в умовах цифровізації. Досліджено вплив цифровізації маркетингу на інструменти мерчандайзингу. Окреслено передумови та важливість переходу до роботи з омніканальним підходом в мерчандайзингу. Охарактеризовано вплив розвитку цифрових технологій на рекламну діяльність торговельних підприємств. Визначено рівень впливу структури витрат на різні рекламні інструменти на ефективність мерчандайзингу. Надано характеристику ролі цифровізації в регіональній адаптації стратегій мерчандайзингу. Описано значення впровадження цифрових технологій в мерчандайзинг в рамках концепції сталого розвитку.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Світлана Бондаренко — 2026-02-24

Стаття присвячена дослідженню системи фінансового забезпечення Збройних Сил України в умовах воєнного стану. Проаналізовано динаміку видатків на національну безпеку та оборону, які зросли з 286 млрд грн у 2021 році до 2,97 трлн грн у 2024 році, що становить збільшення у 10,4 разу. Досліджено структуру джерел фінансування: бюджетні асигнування, внутрішні державні запозичення та міжнародна допомога, яка станом на кінець 2024 року становила 267 млрд євро. Виявлено системні проблеми: накопичення дебіторської заборгованості, нерівномірність міжнародної допомоги, обмеження прозорості з міркувань безпеки. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності: реформування оборонних закупівель за стандартами НАТО, диверсифікація джерел фінансування, удосконалення фінансового контролю.

ВПРОВАДЖЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У БІЗНЕС-ПРАКТИКУ ВІТЧИЗНЯНИХ КОМПАНІЙ: ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Дарія Смолич — 2026-02-24

Стаття присвячена дослідженню впровадження Цілей сталого розвитку у бізнес-практику вітчизняних компаній у контексті організаційних та управлінських трансформацій. Обґрунтовано перехід від декларативної підтримки принципів сталого розвитку до їх інтеграції у систему корпоративного управління. Проаналізовано вплив ЦСР на стратегічні орієнтири, бізнес-моделі, управлінські рішення та взаємодію компаній зі стейкхолдерами. Досліджено нормативно-інституційні засади впровадження ЦСР в Україні та їх роль у залученні підприємницького сектору до реалізації національних пріоритетів сталого розвитку. Визначено, що ефективність впровадження ЦСР залежить від готовності компаній до внутрішніх управлінських змін і наявності практичних інструментів інтеграції. Систематизовано переваги для бізнесу від упровадження ЦСР та виокремлено стратегічний, організаційний, операційний і комунікаційний рівні їх реалізації.

КАР’ЄРНІ ПЕРСПЕКТИВИ БАКАЛАВРІВ З ОБЛІКУ І ОПОДАТКУВАННЯ В УМОВАХ РОЗВИТКУ АУТСОРСИНГУ, КОНСАЛТИНГУ ТА МСФЗ

Тетяна Кузьмін — 2026-02-25

Сучасний ринок праці в Україні формується під впливом цифровізації економіки, трансформації бізнес-процесів та зростання ролі аутсорсингових і консалтингових послуг, що зумовлює підвищення вимог до професійної підготовки фахівців у сфері обліку і оподаткування. Особливої актуальності набуває питання кар’єрного зростання бакалаврів за освітньо-професійною програмою «Облік і оподаткування», які повинні бути конкурентоспроможними, мобільними та здатними адаптуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовищі. Метою статті є аналіз перспектив кар’єрного зростання бакалаврів за ОПП «Облік і оподаткування» на сучасному ринку праці в умовах розвитку аутсорсингу та консалтингу, а також обґрунтування відповідності освітньої програми вимогам роботодавців. У роботі розглянуто сучасні тенденції розвитку ринку праці у сфері обліку та оподаткування, проаналізовано попит на фахівців бухгалтерського профілю на регіональному рівні, зокрема в Івано-Франківській області, а також визначено основні напрями професійної реалізації випускників.

БРИТАНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР В УМОВАХ ГЕОЕКОНОМІЧНОГО РОЗКОЛУ: ВИКЛИКИ ПОСТБРЕКЗИТНОГО ПЕРІОДУ

Марина Король — 2026-02-26

У статті досліджується вплив глобальної фінансової фрагментації на економіку Великої Британії в контексті виходу країни з Європейського Союзу та посилення геополітичної напруженості. Розглянуто трансформацію світової фінансової системи під впливом торговельних обмежень, санкційних режимів та переконфігурації міжнародних економічних зв’язків. Зазначено, що втрата паспортного режиму для фінансових послуг спричинила масштабну релокацію банківських активів та робочих місць до провідних європейських фінансових центрів. Ідентифіковано ключові ризики для фінансової стабільності. Виокремлено особливості впливу геополітичних потрясінь на банківський сектор через збільшення кредитних, ринкових та операційних ризиків. Проаналізовано наслідки розходження регуляторних підходів між Великою Британією та Європейським Союзом у сферах управління активами, клірингу деривативів та ринків капіталу. Зроблено висновок про необхідність адаптації фінансових інституцій до нових умов функціонування.

INNOVATION MANAGEMENT OF AGRICULTURAL ENTERPRISES IN THE CONTEXT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT: THE ROLE OF CONSULTING ACTIVITIES IN INTERNATIONAL PRACTICE

Аліна Бричко — 2026-02-27

Стаття присвячена актуальним питанням управління інноваціями аграрних підприємств у контексті сталого розвитку з урахуванням ролі консалтингової діяльності в міжнародній практиці та особливостей функціонування аграрного сектору КНР. У роботі проаналізовано сучасні теоретичні підходи до інноваційного розвитку аграрного бізнесу на основі концепцій сталого розвитку, Agriculture 4.0 та систем аграрних знань і інновацій (AKIS). Систематизовано ключові фактори, що впливають на впровадження інновацій у сільському господарстві, зокрема технологічні, організаційно-управлінські, інституційні, соціально-економічні та екологічні чинники. Особливу увагу приділено аналізу міжнародного досвіду розвитку аграрного консалтингу як інструменту трансферу знань, управлінських інновацій і цифрових технологій у практику аграрних підприємств. Досліджено інституційну роль дорадчих та консалтингових структур у формуванні інноваційних екосистем і забезпеченні взаємодії між наукою, бізнесом та державою. Обґрунтовано значення консалтингу як ключового елемента інноваційної інфраструктури аграрного сектору та складової системи AKIS. На основі аналізу практики аграрних підприємств КНР визначено особливості китайської моделі інноваційного розвитку, що поєднує державну підтримку, цифровізацію аграрних ланцюгів вартості, розвиток кооперативних форм господарювання та інтеграцію аграрного виробництва з електронною комерцією. Показано, що консалтингові структури в Китаї виконують функції координатора інноваційних процесів, інтегратора знань і провайдера управлінських рішень. Запропоновано інтегровану модель управління інноваціями аграрних підприємств, яка поєднує стратегічний, інституційний, операційний, консалтинговий та оціночний рівні управління. Обґрунтовано доцільність використання системи показників для оцінювання ефективності інноваційної діяльності та результативності консалтингового супроводу. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні стратегій інноваційного розвитку аграрних підприємств та розробці державної політики підтримки сталого агробізнесу.

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ РОБОТИ ПУНКТІВ ПРОПУСКУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ МИТНИХ ПРОЦЕДУР

Олександр Скибінський — 2026-02-27

У статті здійснено оцінювання інтенсивності роботи та рівня завантаженості контрольних пунктів пропуску України як ключового елемента митного регулювання. Надано характеристику інтенсивності роботи контрольних пунктів пропуску у Львівській, Волинській, Чернівецькій та Закарпатській областях України. Загалом здійснено оцінювання для 14 пунктів пропуску за показниками пропускної спроможності, часу обслуговування і оформлення транспортних засобів та їх фактичного потоку. Сформовано шкалу рівня завантаженості контрольних пунктів пропуску. На основі представлених показників побудовано матрицю кластерів інтенсивності роботи пунктів пропуску України. Така матриця покаже, які із пунктів пропуску є схожими за завантаженістю і обсягом руху транспортних засобів. У статті надано ключові рекомендації, які сприятимуть розвитку митного регулювання країни.

РОЛЬ СОЦІАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

Дмитро Кузьмін — 2026-03-02

У статті досліджено роль соціальної складової пасажирських перевезень автомобільним транспортом у забезпеченні сталого розвитку територій. Обґрунтовано, що транспортна система виступає не лише інфраструктурним елементом економіки, а й важливим соціальним інститутом, який визначає рівень доступності базових послуг, мобільність населення та соціальну інтеграцію громад. Проаналізовано проблеми фрагментації ринку автоперевезень, нерівномірності транспортного забезпечення міських і сільських територій, а також обмеженої доступності транспорту для маломобільних та соціально вразливих груп. Розкрито сутність людиноцентричного підходу в транспортній політиці та його значення для реалізації принципів соціальної справедливості й інклюзивності. Узагальнено європейський досвід інтеграції соціальної складової у сферу пасажирських перевезень, зокрема через механізми державно-приватного партнерства, субсидування та стандарти доступності. Доведено, що посилення соціальної орієнтації автомобільних перевезень є необхідною умовою зменшення транспортної бідності та досягнення сталого розвитку територій.

ІНТЕГРАЦІЯ ЗЕЛЕНИХ ПРАКТИК УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ З ЦІЛЯМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ, ЗАСНОВАНА НА ПІДХОДІ AMO

Галина Лопушняк — 2026-03-02

У статті розроблено теоретичну модель інтеграції Green HRM-практик із Цілями сталого розвитку на основі AMO-підходу. Проведено бібліометричний аналіз 484 публікацій Scopus за 2013–2025 роки, що виявив експоненційне зростання наукового інтересу до проблематики та географічну концентрацію досліджень в Азії. Систематизовано Green HRM-практики за компонентами AMO-теорії: здатності (зелений рекрутинг, навчання), мотивація (управління результативністю, компенсація), можливості (залучення, наділення повноваженнями). Обґрунтовано медіаторну роль екологічної поведінки працівників – рольової та добровільної – у зв'язку між Green HRM та організаційними результатами. Побудовано матрицю зв'язків Green HRM-практик із SDG 8, SDG 12, SDG 13. Сформульовано шість пропозицій для емпіричної верифікації моделі.

АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ: РОЛЬ СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

Інна Райковська — 2026-03-02

У статті обґрунтовано роль стратегічного аналізу та управлінського обліку у формуванні аналітичного забезпечення ефективності бізнес-процесів в умовах розвитку фондового ринку. Дослідження ґрунтується на системному та процесному підходах із поєднанням інструментів стратегічного аналізу, управлінського обліку та оцінювання результативності діяльності підприємства. Визначено, що інтеграція стратегічного аналізу й управлінського обліку сприяє підвищенню прозорості бізнес-процесів, якості управлінських рішень і інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання. Запропоновано концептуальний підхід до аналітичного забезпечення бізнес-процесів, орієнтований на стратегічні цілі, драйвери вартості та вимоги учасників фондового ринку. Отримані результати можуть бути використані в практиці управління підприємствами, що функціонують у середовищі ринків капіталу.

РЕПУТАЦІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА У ПЕРІОД ВІДНОВЛЕННЯ ЯК МАРКЕТИНГОВИЙ І СУСПІЛЬНИЙ РЕСУРС ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

Євген Шкуров — 2026-03-02

У статті розглянуто репутацію території під час війни та у період відновлення як маркетинговий і суспільний ресурс інноваційного розвитку. Мета статті – теоретично обґрунтувати роль репутації території як нематеріального інституційного активу, що забезпечує інноваційний розвиток у контексті війни, повоєнного відновлення та суспільства ризику, Теоретико-концептуальну рамку сформовано на основі підходу С. Анхольта до репутації місця та концепції У. Бека. Застосовано логіко-аналітичний метод і метод теоретичної інтеграції. Емпіричну частину реалізовано через аналіз профілів України в Global Innovation Index за 2021—2025 рр. та European Innovation Scoreboard 2025. Зроблено висновок, що аналітичне зіставлення репутаційних каналів і інноваційних індикаторів дозволяє точніше обґрунтовувати пріоритети відбудови через посилення інституційної передбачуваності, відкритості даних, підтримку людського капіталу і механізми конвертації наявних результатів у масштабовані продукти та може бути механізмом створення довіри серед стейкхолдерів.

МАРКЕТИНГОВІ СТРАТЕГІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ В ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ

Олексій Котлубай — 2026-03-03

У статті досліджено маркетингові стратегії впровадження принципів циркулярної економіки у готельно-ресторанному бізнесі як інструмент поєднання екологічних, соціальних та економічних цілей сталого розвитку. Обґрунтовано, що перехід від лінійної моделі до циркулярної потребує глибокої трансформації операційних процесів, ланцюгів постачання, сервісних рішень і комунікацій з клієнтами. Систематизовано ключові напрями циркулярних практик: зменшення ресурсоспоживання, повторне використання, переробка відходів, редизайн послуг і активне залучення споживачів. Визначено роль маркетингу у формуванні «зеленої когерентності», уникненні грінвошингу, підвищенні довіри та лояльності клієнтів. Запропоновано інтегровану модель впровадження циркулярності з урахуванням українських реалій, бар’єрів і стимулів.

МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА В ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Ольга Лега — 2026-03-04

У результаті проведеного аналізу виявлено тенденцію до зростання частки оборотних і високоліквідних активів за одночасного скорочення інвестиційної складової, що відображає адаптацію підприємств до кризових умов. Розроблена поліноміальна модель забезпечила адекватне відтворення динаміки досліджуваних показників і дозволила сформувати прогноз їх зміни на 2025–2027 роки з достатнім рівнем точності. Обґрунтовано можливість використання запропонованого підходу для підтримки процесів фінансового планування, бюджетування та стратегічного управління. Практичне значення дослідження полягає у можливості впровадження розробленого інструментарію в систему управління підприємством з метою підвищення обґрунтованості управлінських рішень та ефективності використання економічних ресурсів.

АНАЛІЗ ТОВАРНОЇ ТА ГЕОГРАФІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЕКСПОРТУ РЕГІОНУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОТОКІВ

Олег Хоробчук — 2026-03-04

Стаття присвячена актуальним питанням оцінювання та аналізу товарної та географічної структури зовнішньої торгівлі регіону на прикладі Івано-Франківської області. Особлива увага відведена питанням аналізу факторів котрі визначають товарну структуру та обсяги ключових статей експорту товарів регіону за період 2000 – 2024 років. Побудовані моделі аналізу обсягів експорту за ключовими статтями дозволили відслідкувати характер впливу найвагоміших факторів на показники зовнішньої торгівлі в тому числі і з лаговими ефектами. Проведений аналіз географічної структури товарного експорту Івано-Франківської області дозволив відслідкувати динаміку зміни часток окремих країн в зовнішньоекономічному товарообороті регіону. Запропонований можливий підхід до проведення аналізу динаміки зміни географічної структури експорту регіону до п’яти найбільших країн-імпортерів з урахуванням реальних значень вартісних показників обсягів поставок товарів дав змогу за допомогою показників схожості динаміки прогнозу порівняти динаміку даних щодо реального експорту топ 5 галузей та топ 5 країн і визначити топ 3 країни експорту для кожного виду продукції регіону яка експортується.

СТРАТЕГІЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ІННОВАЦІЙНИХ ДОСЯГНЕНЬ

Зоя Калініченко — 2026-03-06

Формування ефективної системи інноваційної діяльності стосується сталого розвитку України, експортної складової економіки. У статті представлено теоретичні та практичні засади зростання експорту під впливом впровадження інновацій. Підкреслюється, що розробка інновацій є потужним фактором співпраці на міжнародному ринку. Завдання сталого розвитку та інноваційна діяльність набувають пріоритетного значення як ключові механізми забезпечення конкурентоспроможності та структурних змін в експорті України. Особливу увагу приділено ролі державної підтримки інноваторів, участі у міжнародних програмах фінансування та інституційної підтримки підприємств, орієнтованих на впровадження інновацій. Показано, як процеси євроінтеграції створюють середовище, що активно впливає на стале зростання, інноваційний розвиток та збалансування експорту і імпорту.

СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ В ПІВДЕННІЙ КОРЕЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ: ІНСТИТУЦІЙНИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Наталія Кузнєцова — 2026-03-06

У статті здійснено комплексне дослідження еволюції розвитку спеціальних економічних зон (СЕЗ) Республіки Корея як ключового інструменту структурної трансформації національної економіки. На основі аналізу макроекономічних показників за 1953–2023 рр. виокремлено етапи розвитку СЕЗ у Південній Кореї: від експортно-виробничих анклавів до інноваційних кластерів глобального рівня. Визначено їх функціональну специфіку та досвід використання СЕЗ, а також варіанти його адаптації до реалій демократичної України. Авторами запропоновано концепцію використання зовнішніх інституційних якорів як функціональних еквівалентів політичної волі для забезпечення ефективності СЕЗ. Розроблено рекомендації щодо архітектури українських зон розвитку, які в умовах глобальної податкової реформи Pillar Two мають базуватися не на фіскальних пільгах, а на інституційній спроможності, верховенстві права та кластерній спеціалізації.

ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ У СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВОМ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Ольга Літвак — 2026-03-06

У статті розглянуто питання інтеграції екологічних пріоритетів у стратегічне управління підприємництвом в контексті цифровізації та сталого розвитку. Обґрунтовано, що екологічні пріоритети мають виступати не декларативними намірами, а управлінськими орієнтирами, які задають допустимі межі впливу на довкілля та цільовий екологічний ефект і підлягають вимірюванню та контролю. Запропоновано прикладну логіку інтеграції пріоритетів у стратегію через взаємопов’язані механізми: узгодження цілей між рівнями управління, формування системи показників і управлінської звітності, закріплення відповідальності та мотивації, відбір і пріоритезацію екологічно орієнтованих рішень, а також цифрову підтримку збору даних, аналітики й коригувальних дій. Показано підхід до пріоритезації рішень за критеріями екологічного ефекту, економічної доцільності, ризиків, строків упровадження, масштабованості та відповідності стратегії. Доведено, що в контексті сталого розвитку екологізація забезпечує відчутні економічні ефекти: підвищення ресурсоефективності та зниження витрат, скорочення ризиків, посилення репутації, доступу до партнерств та інвестицій, а також інноваційності й конкурентоспроможності.

СТРАТЕГІЇ ПРОСУВАННЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ НА МАРКЕТПЛЕЙСАХ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Микола Савенко — 2026-03-06

У сучасних умовах глобалізації та цифрової трансформації маркетплейси відіграють ключову роль у розвитку малого та середнього бізнесу, забезпечуючи швидкий вихід на нові ринки та доступ до широкої аудиторії. Дослідження спрямоване на систематизацію стратегій просування МСБ на платформах Rozetka, Prom.ua, Епіцентр, Etsy та Amazon з використанням порівняльного аналізу та методів контент-аналізу. Встановлено, що українські маркетплейси орієнтовані на внутрішній ринок із базовими інструментами просування та акцентом на довіру споживачів, тоді як Etsy та Amazon пропонують глобальне охоплення та розвинені цифрові інструменти. Розетка відзначається високою довірою та програмами підтримки новачків, Пром.юа – гнучкістю для дрібного бізнесу, Епіцентр – поєднанням офлайн- і онлайн-продажів. Результати корисні для підприємців, зацікавлених у підвищенні ефективності діяльності через маркетплейси та адаптації стратегій до умов глобальної конкуренції.

УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ СТИМУЛЮВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ

Віталій Мазний — 2026-03-09

Стаття присвячена дослідженню управлінських механізмів стимулювання інтеграційних процесів у сільському господарстві через комплексний аналіз економічних, організаційних, правових та соціально-психологічних важелів впливу. Систематизовано інструменти стратегічного управління інтеграційними структурами, включаючи стратегічний аналіз, портфельний аналіз, сценарне планування, збалансовану систему показників та бенчмаркінг, адаптовані до специфіки аграрного виробництва. Розроблено систему управлінських заходів на мікро-, мезо- та макрорівнях, що охоплює підвищення компетентності керівників, створення координаційних центрів, формування територіальних кластерів та вдосконалення законодавчої бази. Особливу увагу приділено механізмам узгодження суперечливих інтересів різних категорій учасників інтеграційних об'єднань через інструменти квотування голосів, формульного ціноутворення, арбітражу та формування спільної організаційної культури. Доведено необхідність збалансованого поєднання демократичних та оперативних принципів прийняття управлінських рішень для забезпечення довгострокової стійкості інтеграційних формувань.

ФІНАНСОВІ ІННОВАЦІЇ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНОГО БАНКІВСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА

Наталія Стоянець — 2026-03-09

У статті досліджено роль фінансових інновацій як ключового чинника трансформації світової банківської індустрії в умовах глобалізації. Автором проаналізовано перехід від традиційних банківських моделей до цифрових екосистем та платформних рішень. Основну увагу приділено комплексному дослідженню трансформаційних процесів у банківському секторі, що зумовлені глобальними економічними детермінантами та стрімким розвитком технологій Індустрії 4.0. У роботі обґрунтовано, що сучасна репріоритизація інноваційного розвитку національних господарських систем вимагає переходу від консервативних моделей фінансового посередництва до відкритої, інтелектуалізованої та цифрової стійкої архітектури. Центральне місце в дослідженні посідає систематизація чотирьох фундаментальних напрямків банківських трансформацій як екосистемної, інфраструктурної, когнітивної та адаптивної. Наукова новизна статті полягає у концептуалізації «адаптивного банкінгу» як вищої форми еволюції клієнтського досвіду. На основі аналізу можливостей генеративного штучного інтелекту обґрунтовано модель «Just-in-Time Finance», за якої фінансові продукти динамічно синтезуються у реальному часі відповідно до контекстуальних потреб споживача. Зроблено висновок, що інтеграція зазначених інновацій є стратегічним імперативом для забезпечення макроекономічної стабільності та конвертації технологічного потенціалу в реальні показники суспільного добробуту.

ДИДЖИТАЛ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ: ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ ЯК ДРАЙВЕР РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗМІН

Олег Гаврилюк — 2026-03-10

У статті досліджено роль цифрових платформ у процесах трансформації сучасних підприємств та їх вплив на економічні й організаційні зміни. Проаналізовано сутність цифрової трансформації як комплексного процесу впровадження цифрових технологій у всі сфери діяльності організації. Визначено ключові характеристики цифрових платформ, що забезпечують створення екосистем взаємодії між різними учасниками ринку. Розглянуто основні напрями цифровізації бізнес-процесів підприємств, включаючи автоматизацію операцій, впровадження систем аналітики великих даних, розвиток електронної комерції та інтеграцію CRM/ERP систем. Виявлено основні переваги використання цифрових платформ, серед яких підвищення операційної ефективності, покращення клієнтського досвіду, можливості масштабування бізнесу та оптимізація витрат. Проаналізовано виклики та бар'єри цифровізації, що включають високі інвестиційні витрати, нестачу кваліфікованих кадрів, питання кібербезпеки та опір організаційним змінам. Обґрунтовано необхідність стратегічного підходу до цифрової трансформації з урахуванням специфіки галузі та розміру підприємства. Запропоновано рекомендації щодо успішної імплементації цифрових платформ на підприємствах України.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ БРЕНДІВ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ ТОВАРІВ ШВИДКОГО ОБІГУ: МАРКЕТИНГОВІ СТРАТЕГІЇ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОСУВАННЯ

Інна Левицька — 2026-03-10

У статті проведено комплексний аналіз прибутковості брендів на ринку товарів швидкого обігу (FMCG) станом на 2024–2025 роки. Досліджено фінансові показники провідних світових FMCG-компаній, зокрема Nestlé, PepsiCo, Procter & Gamble, Unilever та Coca-Cola. Проаналізовано маркетингові стратегії підприємств, принципи побудови організаційної структури управління та домінуючі стратегічні підходи в умовах посиленої конкуренції з боку приватних торговельних марок. Особливу увагу приділено дослідженню ефективності просування брендів у цифровому середовищі, включаючи омніканальні стратегії, соціальні медіа та програми лояльності. Виявлено ключові тенденції ринку, зокрема зростання частки приватних марок до 39 % у Західній Європі та посилення конкуренції між національними та приватними брендами роздрібних мереж. Обґрунтовано необхідність трансформації маркетингових стратегій FMCG-компаній в напрямку персоналізації споживчого досвіду, цифрової трансформації каналів збуту та інтеграції принципів сталого розвитку. Визначено перспективи подальших досліджень щодо впливу штучного інтелекту на персоналізацію маркетингових комунікацій у секторі FMCG.

МЕХАНІЗМИ ЗАЛУЧЕННЯ ЯПОНСЬКИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВАМИ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ

Леся Гнилянська — 2026-03-11

Статтю присвячено дослідженню методологічних підходів до формування стратегічних орієнтирів і фінансово-інвестиційних механізмів залучення японських капіталовкладень для стимулювання інноваційного розвитку вітчизняних підприємств харчової промисловості. Актуальність теми зумовлена потребою активізації інноваційних процесів у харчовій галузі України в умовах обмеженості внутрішніх інвестиційних ресурсів та необхідності інтеграції у глобальні виробничі й технологічні ланцюги. Методологічну основу дослідження становлять системний, інституційний та стратегічний підходи, що дозволяють комплексно оцінити взаємозв’язок між інвестиційною політикою, інноваційним розвитком та галузевими особливостями харчової промисловості. У межах дослідження застосовано методи аналізу і синтезу, логічного узагальнення, порівняльного аналізу, а також структурно-функціонального моделювання для обґрунтування можливих фінансово-інвестиційних інструментів і стратегічних орієнтирів співпраці з японськими інвесторами. Особливу увагу приділено методам адаптації міжнародного, зокрема японського, досвіду фінансування інновацій до умов функціонування українських підприємств харчової промисловості з урахуванням інституційного середовища, регуляторних обмежень та пріоритетів національної економічної політики. Інформаційну базу дослідження сформовано на основі офіційних статистичних даних, матеріалів міжнародних організацій, нормативно-правових актів України та наукових публікацій з проблем інвестиційного та інноваційного розвитку. Отримані методологічні положення можуть бути використані як теоретичне підґрунтя для подальших прикладних досліджень у сфері інвестиційно-інноваційної політики. Запропонований підхід створює основу для систематизації інструментів міжнародного інвестиційного співробітництва у харчовій промисловості. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні інтегрованого підходу до поєднання стратегічних орієнтирів розвитку галузі з фінансово-інвестиційними інструментами залучення японського капіталу.

ФІНАНСОВА МОДЕЛЬ ОСВІТНЬОГО ЦЕНТРУ НА ОСНОВІ ФРАНЧАЙЗИНГУ: КЕЙС-АНАЛІЗ

Мар’яна Когут — 2026-03-11

У статті досліджено інвестиційну привабливість та стратегічну доцільність відкриття освітнього бізнесу на основі франчайзингової моделі в Україні. У якості практичного прикладу проаналізовано реальний кейс із деталізованими розрахунками витрат, виручки, термінів окупності та ефективності інвестицій. Методологія дослідження базується на застосуванні інструментів інвестиційного аналізу, включаючи показники чистої приведеної вартості, внутрішньої норми дохідності, індексу прибутковості, рентабельності інвестицій, а також моделювання грошових потоків на етапі першого року функціонування бізнесу. Особливу увагу приділено збалансованості структури інвестицій між матеріальним забезпеченням і нематеріальними активами, що робить модель привабливою для представників малого бізнесу. Практична значущість дослідження полягає в наданні ефективного прикладного інструменту для запуску освітнього проєкту, що може бути масштабований в регіонах України, особливо в умовах відновлення після війни, коли освіта відіграє ключову роль у забезпеченні сталого розвитку.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА ЯК ДРАЙВЕР ПОВОЄННОГО ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ. ДОСВІД ЯПОНІЇ

Наталія Калюжна — 2026-03-12

Повоєнна відбудова є одним із найскладніших і водночас найважливіших етапів у розвитку будь-якої країни, що зазнала масштабних руйнувань внаслідок збройного конфлікту. Вивчення успішних кейсів постконфліктної реконструкції країн світу становить важливу аналітичну базу для формування ефективної стратегії повоєнного відновлення України в умовах сучасних викликів. Високий потенціал адаптації до практики повоєнної відбудови України має досвід Японії, оскільки він є показовим прикладом ефективного поєднання міжнародної фінансової допомоги, державної координації та інституційних реформ. В статті акцентовано увагу на особливій ролі міжнародного фінансування в повоєнній інфраструктурній модернізації та стрімкому розвитку японської економіки після Другої світової війни. На підставі кореляційного аналізу досліджено взаємозв’язок між обсягами допомоги США та ВВП Японії у 1946-1952 рр. як періоду, під час якого країна перебувала під прямим управлінням американської адміністрації та отримувала найбільше зовнішнє цільове фінансування. Обґрунтовано, що зовнішня підтримка відіграла важливу роль на початковому етапі стабілізації країни, тоді як у подальшому розвитку Японії відіграли внутрішні чинники та ефективна політика національного уряду, спрямована на всебічну інфраструктурну модернізацію економіки. Також підтверджено надзвичайно високий темп приросту прямих іноземних інвестицій в розвиток Японії після переходу до самостійної економічної політики у 1950-1956 рр., що свідчить про стрімке зростання довіри іноземних інвесторів. На підставі порівняльного аналізу визначено та систематизовано ключові аспекти адаптації японського досвіду повоєнного відновлення до впровадження в Україні, а саме: регіональна рівність, роль зовнішньої допомоги, внутрішня стабільність, адаптація моделі відбудови, унікальність національного контексту. Обґрунтовано, що ефективна повоєнна відбудова вимагає поєднання міжнародної фінансової допомоги з активною роллю держави у проведенні реформ і створенні сприятливих умов для прямих іноземних інвестицій.

БЮДЖЕТУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В СИСТЕМІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Соломія Пилипенко — 2026-03-12

У статті досліджено бюджетування як інструмент управлінського обліку та складову системи фінансового управління підприємством. Розкрито його економічну сутність, визначено місце у структурі управлінського обліку та обґрунтовано значення бюджетних показників у процесі прийняття управлінських рішень. Проаналізовано функції бюджетування у плануванні витрат, доходів, управлінні грошовими потоками та забезпеченні фінансової стійкості. Особливу увагу приділено використанню аналізу відхилень як інструменту оцінки ефективності управлінських рішень та формуванню системи зворотного зв’язку. Визначено основні проблеми впровадження бюджетування на підприємстві та запропоновано напрями удосконалення системи бюджетування, що сприятиме підвищенню ефективності управління фінансами в умовах нестабільного бізнес-середовища.

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА СТРАТЕГІЧНО ВАЖЛИВИХ ПІДПРИЄМСТВ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

Ігор Вітрик — 2026-03-13

У статті здійснено обґрунтування концептуальних засад економічної безпеки стратегічно важливих підприємств як системоутворювальних суб’єктів національної економіки в умовах воєнного стану. Досліджено еволюцію наукових підходів до трактування категорії «безпека» та узагальнено сучасні підходи до визначення економічної безпеки підприємства. Визначено специфіку взаємозв’язку між економічною безпекою стратегічно важливого підприємства та економічною безпекою держави, доведено наявність системного зворотного впливу результативності їх функціонування на стійкість національної економіки. Запропоновано авторське визначення економічної безпеки стратегічно важливого підприємства як інтегральної характеристики його стану та потенціалу розвитку, що поєднує захищеність, адаптивність, ефективність і стратегічну спрямованість на зміцнення національної безпеки та економічної незалежності держави.

ДИНАМІКА НЕРІВНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ В КРАЇНАХ З РІЗНИМ РІВНЕМ ДОХОДУ

Данило Косіашвілі — 2026-03-13

У статті досліджено взаємозв’язок між економічним зростанням, динамікою доходів населення та нерівністю доходів. На основі порівняльного аналізу груп країн за рівнем доходу оцінено відмінності між зростанням реального валового внутрішнього продукту, валового національного доходу та змінами індексу Джині у 2013-2023 рр. Показано, що економічне зростання не завжди супроводжується зниженням нерівності, а розрив між динамікою виробництва та доходів населення суттєво відрізняється залежно від рівня економічного розвитку країн. Виявлено різні моделі узгодженості зростання та розподілу доходів, що дозволило запропонувати авторську типологію траєкторій економічного розвитку.

ІНТЕГРАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ ТА КЛІМАТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ: КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ

Наталія Маслак — 2026-03-13

Стаття присвячена дослідженню теоретичних і прикладних засад інтеграції фінансової та кліматичної політики у забезпеченні сталого розвитку аграрного сектору України. Встановлено, що зміна клімату формує фінансові ризики для аграрного виробництва та потребує формування ефективного механізму фінансового забезпечення адаптації. Визначено ключові проблеми фінансового забезпечення кліматичної адаптації, зокрема недостатню інтеграцію кліматичних аспектів у фінансову політику та обмежений розвиток інструментів кліматичного фінансування. Розроблено концептуальну модель фінансового механізму забезпечення сталого розвитку аграрного сектору, яка включає інституційний та інструментальний компоненти. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання при формуванні державної фінансової політики та програм підтримки аграрного сектору.

ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В УПРАВЛІННІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Тетяна Нечипоренко — 2026-03-13

Досліджено роль цифрових інструментів логістичного менеджменту в управлінні бізнес-процесами підприємства. Обґрунтовано, що інтеграція систем класу ERP, SCM, WMS та TMS у межах єдиного цифрового простору формує основу переходу до інтегрованої цифрової моделі управління. Встановлено, що використання Big Data, IoT та інструментів штучного інтелекту забезпечує трансформацію логістичного менеджменту від реактивного до предиктивного формату, підвищуючи точність планування та адаптивність бізнес-процесів. Систематизовано ключові деструктори цифровізації, зокрема архітектурно-технологічні, процесні, кадрові та безпекові бар’єри. Запропоновано стратегічні напрями інтеграції цифрових рішень, що передбачають розвиток інфраструктури, стандартизацію обміну даними та формування цифрових компетенцій персоналу. Доведено, що комплексна цифрова трансформація логістичного менеджменту є передумовою забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах динамічних ринкових змін.

ВПЛИВ AI-ГЕНЕРОВАНОГО КОНТЕНТУ НА ДОВІРУ СПОЖИВАЧІВ ДО БРЕНДІВ: ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ігор Олійник — 2026-03-13

Стаття присвячена систематичному аналізу впливу контенту, згенерованого штучним інтелектом, на рівень довіри споживачів до брендів. На основі порівняльного аналізу результатів провідних емпіричних досліджень 2023-2025 років (NIM, Getty Images, NielsenIQ, Accenture та ін.) систематизовано ключові закономірності впливу AI-дисклоузеру на споживчу довіру, достовірність реклами та наміри купівлі. Дослідження базується на міждисциплінарному підході, що поєднує теорію атрибуції, концепцію автентичності бренду та модель прийняття технологій. Методологія включає систематичний огляд літератури, мета-аналіз емпіричних даних та концептуальне моделювання. Виявлено, що розкриття інформації про використання ШІ при створенні рекламного контенту стабільно знижує рівень довіри до бренду, при цьому ступінь негативного впливу залежить від типу продукту та рівня цифрової грамотності споживачів. Розроблено стратегічну матрицю використання AI-контенту в брендових комунікаціях з урахуванням специфіки українського ринку.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

Інна Сисоєва — 2026-03-13

У статті здійснено аналіз сучасного стану та перспектив розвитку підприємництва в Україні в умовах європейської інтеграції, цифрової трансформації, післявоєнної відбудови та переходу до циркулярної економіки. Окреслено напрями зростання: розширення доступу до ринків ЄС, впровадження цифрових і ресурсоефективних технологій, розвиток інноваційних бізнес-моделей, державну підтримку малого й середнього бізнесу, модернізацію аграрного сектору, формування креативної економіки та участь підприємців у процесах реконструкції країни. Проаналізовано вплив принципів циркулярної економіки на підвищення конкурентоспроможності, екологічної стійкості та інвестиційної привабливості підприємств. Обґрунтовано, що підприємництво є ключовим драйвером економічного зростання України, а його подальший розвиток залежить від синергії державної політики, міжнародної інтеграції та впровадження інновацій і циркулярних практик.

СУЧАСНІ ТРЕНДИ ЛІДЕРСТВА В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Леонід Мельник — 2026-03-10

У статті здійснено теоретичне узагальнення сучасних трендів лідерства в умовах глобальних соціально-економічних, технологічних і ціннісних трансформацій. Обґрунтовано, що лідерство дедалі більше розглядається як динамічний соціальний процес, який формується у взаємодії між людьми та залежить від умов невизначеності, цифровізації та суспільних очікувань. Проаналізовано особливості наукових підходів до сучасного розуміння лідерства, що підкреслюють роль довіри, цінностей і спільної відповідальності. Визначено важливі глобальні чинники трансформації лідерства, зокрема зростання нестабільності й кризових явищ, цифрову трансформацію та розвиток штучного інтелекту, а також посилення уваги до сталого розвитку, інклюзії та добробуту працівників. Показано, що ці чинники зумовлюють перехід до людиноцентричного, лідерства. Систематизовано сучасні лідерські тренди, серед яких адаптивність, емоційна компетентність, цифрова грамотність, підтримка культури безперервного навчання, розвиток психологічної безпеки та поєднання технологічних рішень із гуманістичними цінностями. Обґрунтовано, що сучасне лідерство виконує не лише функцію досягнення результатів, а й забезпечує формування спільних сенсів, підтримку інновацій і стійкість організацій у мінливому середовищі. Лідер постає як носій цінностей, фасилітатор взаємодії та провідник змін, здатний поєднувати стратегічне мислення з увагою до людського потенціалу. Зроблено висновок, що сучасне лідерство ґрунтується на інтеграції адаптивності, цифрової компетентності та соціальної відповідальності, що визначає напрями подальших досліджень у сфері організаційного розвитку. Отримані результати можуть бути використані як теоретична основа для подальших наукових досліджень і практичних розробок у сфері управління організаціями. Матеріали статті становлять інтерес для дослідників, викладачів і практиків, які вивчають проблематику сучасного лідерства.

ФРАГМЕНТАЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ: ПРИЧИНИ, НАСЛІДКИ ТА ОЧІКУВАННЯ

Ольга Вишневська — 2026-03-16

Зміни, які відбуваються під впливом геополітичних й геоекономічних чинників, посилили партнерство у межах об’єднань та пріоритетність захисту національних інтересів учасників. Сучасні світові процеси характеризуються політично обумовленим роздроблення, а торговельні, фінансові та інвестиційні потоки обмежуються політично пов'язаними партнерами. Геоекономічна фрагментація стимулює зміну ланцюгів постачання, збільшення прямих іноземних інвестицій у блоках, використання економічних інструментів, таких як тарифи, для стратегічного впливу, що впливає на глобальну ситуацію у торговельній сфері. Обґрунтовано, що домінанти глобальної невизначеності активізували процеси фрагментації. Очікування мають стриманий характер через невизначеність ситуації, зменшення ролі й рівня активності взаємодії між учасниками на засадах стратегічного партнерства. Глобалізаційні процеси трансформуються, а формат взаємодії між учасниками світового ринку фрагментується.

ПРЕМІЮВАННЯ ТА ДОПЛАТИ У СТРУКТУРІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПРАЦІВНИКІВ У БУДІВНИЦТВІ: РИЗИКИ ТА НАПРЯМИ ОПТИМІЗАЦІЇ

Наталія Головач — 2026-03-16

У статті обґрунтовано підходи до формування доплат, надбавок і преміювання працівників будівельних підприємств з урахуванням проєктної організації виробництва, сезонності та високої вартості помилок (брак, переробки, порушення вимог безпеки). Мета дослідження полягає у систематизації компенсаційних і стимулюючих виплат та визначенні ризиків їх адміністрування. Узагальнено нормативні вимоги до структури заробітної плати, подано класифікацію доплат та надбавок, критерії проєктних премій за обсяг, якість, строки та економію ресурсів. Виявлено типові загрози: трансформація премії у фактично постійну складову, розмиті показники, демотивація через некеровані фактори та слабка верифікація первинних даних. Запропоновано напрями оптимізації: пороги допуску до преміювання, пріоритет охорони праці, документування підстав виплат і поетапне впровадження з контролем фонду оплати праці.

КАРТОГРАФІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ У СТРАТЕГІЧНОМУ ПЛАНУВАННІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Тетяна Калина — 2026-03-16

У статті розкрито теоретико-методологічні засади та прикладні можливості картографічного моделювання у стратегічному плануванні територіального розвитку. Обґрунтовано роль картографічних моделей як знаково-інформаційних та аналітичних інструментів, що забезпечують інтеграцію різнорідної просторової інформації, виявлення закономірностей територіального розвитку та науково обґрунтоване прийняття управлінських рішень. Показано переваги багатокритеріального підходу до класифікації картографічних моделей і доведено доцільність розгляду картографічного моделювання як наскрізного елемента стратегічного планування. Проаналізовано функціональну роль картографічного моделювання на основних етапах стратегічного планування територіального розвитку. Особливу увагу приділено сценарному підходу та методиці побудови сценарних картографічних моделей, що ґрунтується на поєднанні методів просторового аналізу, прогнозування та експертного оцінювання. Доведено, що застосування картографічного моделювання підвищує просторову обґрунтованість стратегічних рішень, адаптивність стратегій розвитку та ефективність управління територіальними трансформаціями.

МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОСЕРЕДНИКІВ НА РИНКУ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТОВАРІВ

Роман Маляр — 2026-03-16

Враховуючи необхідність підвищення рівня енергоефективності, зокрема енергозбереження будівель, як для фізичних, так і для юридичних осіб, обґрунтовано доцільність активізації маркетингової діяльності посередників на ринку енергозберігаючих товарів з метою охоплення ширшого кола споживачів. На прикладі ТОВ "МІЗОЛ", одного із провідних постачальників будівельних матеріалів та рішень для енергозбереження, визначено вплив маркетингової діяльності на фінансові показники підприємства на цьому ринку за допомогою лагової економіко-математичної моделі впливу витрат на збут, до яких належать витрати на маркетинг, на дохід від реалізації продукції. Статистична значущість побудованої моделі перевірена коефіцієнтом детермінації, критеріями Фішера, Дарбіна-Уотсона та фон Неймана. На підставі цієї лагової моделі визначено, що зростання витрат на збут на 1 % призведе до зростання доходу від реалізації ТОВ "МІЗОЛ" на 0,92 % при незмінних інших умовах, що свідчить про необхідність активізації маркетингової діяльності ТОВ "МІЗОЛ".

ГЕЙМІФІКАЦІЯ ВІЙНИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕМОЦІЙНОГО МАРКЕТИНГУ У ГЛОБАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЯХ БРЕНДІВ

Олександр Сохацький — 2026-03-16

Статтю присвячено аналізу гейміфікації війни як інструменту емоційного маркетингу в глобальних комунікаціях брендів. Розкрито роль цифрових платформ у поширенні гейміфікованого контенту та ключові психологічні ефекти (занурення, ідентифікація, «виклик-нагорода»), що впливають на залученість, лояльність і репутаційний капітал. Окреслено етичні й культурні ризики комерціалізації чутливих сюжетів у міжнародному медіасередовищі. Запропоновано підхід до відповідального застосування гейміфікації з урахуванням контексту та управління репутаційними ризиками. Визначено межі доцільності використання воєнної символіки у брендових кампаніях і критерії мінімізації репутаційних втрат. Практичне значення результатів полягає у можливості їх застосування під час розроблення міжнародних комунікаційних стратегій у кризових та постконфліктних середовищах.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ESG-ПРИНЦИПІВ У ЕНЕРГЕТИЧНУ ПОЛІТИКУ УКРАЇНИ

Микола Яремчук — 2026-03-16

У статті обґрунтовано інтеграцію ESG принципів у політику забезпечення енергетичної безпеки України в умовах воєнних ризиків, євроінтеграції та відновлення. ESG розглянуто як методологію оцінювання державних рішень і проєктів (цілі–індикатори–інструменти). Запропоновано трирівневу модель імплементації (стратегічний, регуляторний, проєктно операційний рівні) та відповідні інструменти. За результатами бібліометричного аналізу (VOSviewer) ідентифіковано кластери досліджень на перетині ESG і енергобезпеки та описано траєкторії впливу, що підкреслюють роль сталого фінансування й інституційної спроможності. Наукова новизна полягає у поєднанні трирівневої моделі з мапуванням наукового дискурсу, що дозволяє обґрунтувати напрями регуляторних змін. Результати формують рамку ESG вимог для відбору та моніторингу проєктів відновлення енергетичної інфраструктури.

ФІНАНСОВА СПРОМОЖНІСТЬ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЯК ОСНОВА СТАЛОГО ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Тетяна Бороденко — 2026-03-16

У статті досліджено фінансову спроможність територіальних громад як ключову основу забезпечення сталого повоєнного відновлення України. Узагальнено теоретичні підходи до трактування фінансової спроможності як інтегральної характеристики, що відображає здатність громад формувати, ефективно використовувати та мобілізувати фінансові ресурси для реалізації власних і делегованих повноважень. Представлено оцінювання фінансової спроможності 1331 територіальної громади за системою бюджетних показників, що дозволило виявити суттєві міжрегіональні диспропорції та залежність рівня фінансової стійкості від структури доходної бази та інституційної спроможності. Обґрунтовано роль фінансово спроможних громад у забезпеченні інвестиційної активності, реалізації проєктів відновлення та зміцненні соціально-економічної стійкості територій. Визначено ключові напрями посилення фінансової автономії громад у контексті реалізації стратегій сталого розвитку.

СМАРТ – СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ: ЕКОНОМІЧНІ ТА ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ В ПОВОЄННІЙ ВІДБУДОВІ

Максим Богун — 2026-03-17

Протягом останніх років питання обґрунтування та впровадження сучасної парадигми регіонального розвитку активно обговорюється у наукових і практично-експертних колах країн ЄС, а віднедавна – й в Україні. У межах забезпечення збалансованого розвитку національної економіки одним із ключових завдань є досягнення її стійкості. Це набуває особливого значення в умовах необхідності раціонального використання природних ресурсів та зниження негативного впливу на довкілля. Саме в цьому контексті концепція «смарт-спеціалізації» постає як стратегічний напрям сталого розвитку як зовнішньоекономічної, так і внутрішньо-економічної діяльності. Підкреслено вагомий потенціал використання смарт-спеціалізації для формування регіональних стратегій та стимулювання інноваційного розвитку регіонів України. Існуюча законодавча база та напрацьовані методичні інструменти створюють можливості для вітчизняних регіонів застосовувати сучасні наукові підходи під час розроблення і реалізації власних стратегій розвитку.

КРИПТОВАЛЮТИ У СУЧАСНІЙ СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ: МАКРО- ТА МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

Володимир Боркович — 2026-03-17

Дослідження присвячене комплексному аналізу ролі криптовалют у сучасній світовій економіці через призму макро- та мікроекономічних процесів. Капіталізація ринку перевищила 3,2 трлн дол., а обсяг транзакцій у стабільних криптовалютах досяг 27,6 трлн дол., перевищивши Visa та Mastercard. Досліджено макроекономічний вплив: криптовалютні шоки пояснюють 18% варіації цін акцій, 27% волатильності товарних ринків та 18% похибки прогнозування інфляції. Розглянуто інституційну адопцію: 228 компаній утримують активи на 109 млрд дол., схвалено Bitcoin ETF. Розкрито феномен України як світового лідера за інтенсивністю використання криптовалют на душу населення, отримання 212 млн дол. донатів під час війни та формування державного резерву 5,6 млрд дол. Виявлено виклики для монетарної політики центральних банків.

МЕТОД УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІАГНОСТИКИ ІННОВАЦІЙНИХ РІШЕНЬ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

Юрій Гуцул — 2026-03-17

У статті сформовано метод управлінської діагностики інноваційних рішень підприємств в умовах післявоєнної відбудови, спрямований на оцінювання узгодженості управлінських рішень як цілісної характеристики управлінського стану інноваційного розвитку. Методологічною основою запропонованого підходу є поєднання кількісного вимірювання та управлінської інтерпретації, що дає змогу перейти від фрагментарного аналізування окремих показників до комплексного бачення логіки ухвалення й реалізації інноваційних рішень на підприємстві. Запропонований метод передбачає кількісне оцінювання відповідності управлінських інноваційних рішень внутрішнім можливостям підприємства, зовнішнім умовам його функціонування та фактичному управлінському результату з використанням системи формалізованих індикаторів й інтегральних показників. На основі отриманих оцінок визначаються рівні узгодженості за кожним із вимірів, що створює передумови для віднесення підприємства до домінуючої зони успішності інноваційних рішень.

ЕВОЛЮЦІЯ СИСТЕМИ ІНДЕКСІВ ОЦІНКИ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ: ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНА ЗОНА СІНЬЮ

Ірина Зварич — 2026-03-17

Ця стаття має на меті дослідити метод побудови системи індексів оцінки регіонального циркулярного економічного розвитку та проаналізувати шлях його еволюції. Дослідження бере за приклад китайську економіку та проводить поглиблені дослідження 31 провінції, автономних регіонів і муніципалітетів, які безпосередньо підпорядковуються центральному уряду. Результати досліджень показують, що існують очевидні регіональні відмінності в рівні розвитку циркулярної економіки Китаю. У цій статті проводиться поглиблене дослідження розвитку циркулярної економіки в зоні високих технологій Сіньюй. Аналізуючи огляд економічного розвитку, модель розвитку циркулярної економіки та побудову системи оцінки циркулярної економіки, було узагальнено успішний досвід, виявлено існуючі проблеми та висунуто відповідні контрзаходи та пропозиції.

РЕГІОНАЛЬНІ ТОРГОВЕЛЬНІ КОНФЛІКТИ НА ТЛІ АМЕРИКАНО-КИТАЙЬСКОГО ГЕОЕКОНОМІЧНОГО СУПЕРНИЦТВА

Тимур Кальченко — 2026-03-17

В статті поставлено за мету виявити контори формування багатополярного світу, що особливо чітко вимальовуються на тлі торговельних конфліктів, суперечок та протистоянь. Унаочнюються зони американських, китайських, європейських інтересів. При цьому, з одного боку, виділяється звуження зони інтересів США (в межах доктрини Монро), а з іншого – розширення плацдармів Китаю (в межах стратегій «Один пояс-один шлях», «Перлове намисто») Визначається, що саме такі трансформації і викликають коротко- та середньо термінові торговельні конфлікти. Констатується, що основним ініціатором перманентної торговельної конфліктності виступають США, очевидним завданням яких є захист внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції. Проте, засвідчується, що така мотивація стає все більш незрозумілою як на регіональному, так і на глобальному ринках.

УПРАВЛІННЯ РИНКОВОЮ КАПІТАЛІЗАЦІЄЮ ПУБЛІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ КОМПАНІЙ У ВИМІРІ ФІНАНСОВИХ МУЛЬТИПЛІКАТОРІВ

Олександр Косько — 2026-03-17

Стаття присвячена аналізу ролі фінансових мультиплікаторів у формуванні ринкової капіталізації технологічних компаній з урахуванням специфіки їхніх бізнес-моделей, інвестиційних циклів і макрофінансового середовища. Метою статті є обґрунтування підходу до інтерпретації основних фінансових мультиплікаторів як агрегованих індикаторів взаємодії очікуваних темпів зростання, ризикового профілю та маржинальності, а не як універсальних коефіцієнтів оцінювання. На основі відкритих ринкових і фінансових даних показано, що відмінності у рівнях мультиплікаторів між компаніями технологічного сектору відображають різні траєкторії масштабування та горизонти монетизації інвестицій, а також чутливість оцінок до режиму монетарної політики. Визначено ключові обмеження порівняльного аналізу, пов’язані з обліковими рішеннями, опціонними програмами, ефектами від транзакцій злиття та поглинання.

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПОЗИЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА

Оксана Ліснічук — 2026-03-17

У статті розглянута проблематика управління конкурентоздатністю підприємств України в умовах воєнного часу, запропоновані рекомендації, що спрямовані на удосконалення системи управління конкурентними позиціями підприємства. Актуальність цієї проблеми визначається тим, що забезпечення достатнього рівня конкурентоздатності українських підприємств сьогодні є запорукою їх економічного розвитку в післявоєнні часи і забезпечення конкурентоздатності на внутрішньому і зовнішньому ринку. Результатом цього дослідження стали рекомендації щодо антикризового управління конкурентоздатністю, а також визначення механізмів її реалізації. Зроблений висновок, що нині актуалізується перехід українських підприємств до процесного підходу в антикризовому управлінні конкурентоздатністю підприємств, що дозволяє підвищити загальну ефективність та результативність даної складової діяльності підприємств в умовах військової агресії.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Галина Миськів — 2026-03-17

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю імплементації корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) як базового елемента для досягнення сталого розвитку та конкурентоспроможності агропідприємств в умовах сучасних екологічних і соціальних викликів. Метою статті є обґрунтування методичних підходів до оцінки ефективності КСВ-діяльності та проведення порівняльного аналізу відповідних показників провідних агрохолдингів України. У результаті дослідження проаналізовано нефінансову звітність лідерів агроринку та за допомогою системи кількісних індикаторів (IL, IS, IP) розраховано ефективність їхніх соціальних інвестицій за 2021–2024 рр.. Доведено, що в умовах війни український агробізнес демонструє високу адаптивність, суттєво нарощуючи витрати на КСВ незалежно від динаміки прибутку. Зроблено висновок, що прозора оцінка соціальних ініціатив є стратегічною необхідністю для зміцнення довіри стейкхолдерів.

АНАЛІЗ БЕЗПЕКОВИХ ЗАГРОЗ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ

Людмила Прогонюк — 2026-03-17

У статті здійснено комплексний аналіз безпекових загроз та їх впливу на стале розвиток територіальних громад України в умовах воєнного стану. Досліджено сучасні підходи до оцінювання рівня безпеки громад, визначено ключові фактори ризику, що впливають на економічну стабільність, соціальну згуртованість та інституційну спроможність місцевого самоврядування. Розкрито роль державних органів влади, органів місцевого самоврядування, громадських інституцій та міжнародних партнерів. Обґрунтовано необхідність впровадження інтегрованого підходу до управління ризиками, що поєднує превентивні, адаптаційні, кризові та відновлювальні заходи з урахуванням специфіки розвитку окремих територій. Запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення стратегічного планування, підвищення стійкості громад до зовнішніх та внутрішніх викликів,

ВПЛИВ ДИНАМІКИ ПЕРСОНАЛУ НА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ

Віктор Сорока — 2026-03-17

У статті розглянуто вплив динаміки персоналу як чинника результативності діяльності в контексті антикризового управління підприємством. Реалізацію антикризової політики, результативність діяльності та зміну чисельності працівників проаналізовано за даними п’яти компаній IT-сектору України за 2020–2024 рр. Діагностовано загальну спрямованість досліджених компаній до впровадження антикризової політики. Визначено результативність діяльності компаній за 2020–2024 рр., для чого проаналізовано показники темпу змін доходу та прибутку, рентабельності діяльності та власного капіталу; здійснено порівняння темпу зростання прибутку та доходу. Визначено тенденції зміни чисельності фахівців у досліджуваних компаніях протягом 2020–2024 рр. Порівняно динаміку доходів компаній та зміну чисельності фахівців у них. Проведено кореляційний аналіз залежності між темпом змін чисельності фахівців та показниками результативності діяльності підприємств – рентабельністю діяльності та власного капіталу, доходом, прибутком, темпами змін доходу й прибутку. Діагностовано сильну пряму залежність між зміною чисельності фахівців та зміною доходу підприємства.

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО РЕВІТАЛІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЙ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Павло Фісуненко — 2026-03-17

Ревіталізація територій в Україні є критично важливою, що спричинено необхідністю відновлення та відбудови внаслідок війни зруйнованої інфраструктури, промислових об’єктів та житлових районів, регенарації занедбаних промислових зон, очищення та реабілітації забруднених ділянок з метою покращення екологічної ситуації. Складність даного процесу пов’язана з тим, що наразі в країні тривають воєнні дії та процеси відновлення мають проходити в умовах тривалої нестабільності, коли криза триває. Мета статті полягає у вивченні підходів до ревіталізації територій та об’єктів, а також розробці методичного підходу до здійснення ревіталізації територій в умовах нестабільності. При цьому, було застосовано

ЕНТРОПІЙНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕЛОКОВАНИХ ПІДПРИЄМСТВ: РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ, МОЖЛИВОСТІ, РИЗИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ В ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Володимир Ходаківський — 2026-03-17

Стаття присвячена вивченню ентропійних засад функціонування релокованих підприємств у цифровій економіці. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні механізмів зниження ентропії та підвищення результативності релокованих підприємств. Методологія спирається на системний та ентропійний аналіз, логіко‑структурне узагальнення, порівняльний аналіз практик релокації та концепцію антикрихкості. Наукова новизна полягає в інтеграції ентропійного підходу з інструментами цифрової трансформації та акселерації для релокованих підприємств і формалізації зв’язку між зниженням інформаційної/процесної ентропії та зростанням керованості системи. Практична значущість визначається можливістю використання запропонованої моделі для проектування дорожніх карт релокації, пріоритизації інвестицій у цифрові рішення та побудови регіональних програм підтримки релокованих підприємств.

ТУРИСТИЧНИЙ ЗБІР ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ГРОМАД: ОБЛІК, ОПОДАТКУВАННЯ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Інеса Шепель — 2026-03-17

В статті аналізуються особливості обліку туристичного збору, порядок нарахування та сплати, роль податкових агентів, а також механізми контролю за фактичним перебуванням гостей. Розглянуто нормативно-правові аспекти в Україні та порівняльний зарубіжний досвід, що демонструє універсальність податку як джерела місцевого фінансування і розвитку туристичних дестинацій. Окремо акцентується увага на соціальних пільгах, обліку внутрішньо переміщених осіб та нерезидентів, що сприяє прозорості та ефективності оподаткування. Крім того, досліджується вплив туристичного податку на підвищення конкурентоспроможності місцевих туристичних продуктів і стимулювання приватних інвестицій у сферу гостинності. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення механізмів обліку та контролю для підвищення прозорості надходжень та підтримки сталого розвитку громад.

ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Андрій Близнюк — 2026-03-18

У статті розглядаються особливості інноваційного розвитку соціально-економічних систем в умовах глобальних трансформацій, цифровізації та викликів воєнного часу. У дослідженні обґрунтовано теоретичні основи інноваційного розвитку як ключового фактора переходу від екстенсивної до інтенсивної моделі економічного зростання. Узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння інноваційного розвитку та підкреслено, що інновації формують структурну основу якісних трансформацій всередині економічних систем. Стверджується, що інноваційний розвиток забезпечує не лише кількісні показники економічного зростання, а й якісні структурні зрушення, підвищення продуктивності праці, раціональне використання ресурсів та довгострокову конкурентоспроможність національної економіки. Особлива увага приділяється типології інноваційних трансформацій. Виділені три основні типи інноваційного розвитку соціально-економічних систем: трансформацію, модифікацію та модернізацію. Результати дослідження підтверджують, що інноваційний розвиток – це незворотний процес якісної трансформації, який визначає темпи економічного зростання та зміцнює національну конкурентоспроможність.

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО КОМПЛЕКСНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ДИСТАНЦІЙНОЮ РОБОТОЮ В ІТ-КОМПАНІЯХ

Валерій Дружинін — 2026-03-18

У статті обґрунтовано методичний підхід до комплексного оцінювання ефективності управління дистанційною роботою в ІТ-компаніях в умовах цифрової трансформації та поширення гібридних моделей зайнятості. Систематизовано результатно-орієнтований, процесно-поведінковий та інтегрований підходи, узагальнено практики закордонних і українських компаній щодо використання KPI, OKR, інженерних метрик і HR-аналітики. Запропоновано багатовимірну модель оцінювання, що охоплює результативність, якість, процесну стійкість, командну взаємодію та добробут персоналу. Розроблено інтегральний індекс на основі нормалізованих стимуляторів і дестимуляторів із застосуванням вагових коефіцієнтів, який забезпечує агрегування різнорідних показників, їх порівнюваність у динаміці та підтримку обґрунтованих управлінських рішень.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Марія Ковальова — 2026-03-18

Стаття присвячена змінам у міжнародному менеджменті, що виникають через вплив інновацій та впровадження стратегії глобального «подвійного переходу», досліджено проблеми та перспективи міжнародного менеджменту в сучасних умовах. Проаналізовано еволюцію класичних управлінських моделей у контексті впровадження штучного інтелекту. Виділено ключові особливості сучасного менеджменту: від децентралізації структур та управління змінами до формування прогнозних систем прийняття рішень. Особливу увагу приділено подвійному цифровому та зеленому переходу. Розкрито вплив цифровізації на бізнес-культуру та формування дистанційних команд. Обґрунтовано, що в умовах зростання кіберзагроз та соціальної нерівності пріоритетом стає поєднання технологічної ефективності з принципами соціальної справедливості.

ПРОЄКТУВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ: ГАЛУЗЕВО-СЕКТОРАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Руслан Лупак — 2026-03-18

У статті обґрунтовано теоретико-методичні та науково-прикладні засади проєктування забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів малого та середнього підприємництва (МСП) в умовах екзистенційних викликів з урахуванням галузево-секторальних особливостей їх функціонування. Визначено концептуальну основу структурно-інституційної трансформації та системного проєктування забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів МСП, що охоплює типи, джерела формування та оцінювання стійкості (стабільності) конкурентних переваг у галузево-секторальному вимірі – у промисловості, агробізнесі, ІТ-секторі та сфері послуг. Розроблено матрицю проєктування забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів МСП, до елементів якої віднесено: ключові галузево-секторальні ризики, відповідний інструментарій управлінського впливу та цільові орієнтири стратегічної адаптації.

ІНСТРУМЕНТАРІЙ МОДЕЛЮВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ЦІЛЕЙ БЕЗПЕКООРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Роман Мороз — 2026-03-18

У статті визначено актуальність впровадження системного підходу до безпекоорієнтованого управління підприємствами із застуванням інструментарію економіко-математичного моделювання для покращення стану економічної безпеки та досягнення цілей сталого рівня розвитку підприємств. Визначено, що високий рівень якості безпекоорієнтованого управління можливо досягти за застосування інноваційних методів та підходів, застосування економіко-математичного інструментарію до оцінки та прогнозування рівня економічної безпеки. Апробовано провідні підходи до прогнозування (сценарне прогнозування), моделі (лінійна пряма, логарифмічна, поліномінальна з різними ступенями) на прикладі аграрного підприємства Черкаської області та визначено схильність підприємства до погіршення рівня економічної безпеки до критичного та доведено актуальність впровадження безпекоорієнтованого управління для оптимізації рівня економічної безпеки.

ЕКОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Світлана Рассадникова — 2026-03-18

У статті обґрунтовано сутність екологічної ефективності як складової механізму управління якістю загальної середньої освіти в Україні. Розмежовано поняття «результативність» і «ефективність» у контексті освітнього менеджменту. Проаналізовано міжнародні підходи до оцінювання екоефективності (ISO, OECD, WBCSD) та найкращі практики програм “Eco-Schools”, у тому числі окремі кейси в Україні. Обгрунтовано доцільність інтеграції екологічних KPI до системи стратегічного управління закладом освіти як інструмент підвищення ресурсної раціональності, прозорості та сталості розвитку закладів в умовах трансформаційних змін. Систематизовані ключові показники екоефективності у рамках програми “Eco-Schools”, які поєднують нормативні показники разом зі стратегічними KPI. Окреслено перспективи адаптації прогресивного міжнародного досвіду до умов функціонування українських закладів загальної середньої освіти.

ЗАСТОСУВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ В ПОРТОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

Яна Станєва — 2026-03-18

У статті досліджено особливості впровадження Цілей сталого розвитку (ЦСР) Організація Об'єднаних Націй у портовій системі України в умовах воєнного конфлікту, економічної нестабільності та інтеграції до європейського транспортного простору. Обґрунтовано, що українські морські порти виступають стратегічними вузлами міжнародної торгівлі та ключовими елементами національної економічної безпеки. Проаналізовано практичну імплементацію пріоритетних ЦСР, через модернізацію інфраструктури, цифровізацію адміністративних процедур, розвиток державно-приватного партнерства, впровадження екологічного менеджменту та міжнародне співробітництво. Розкрито значення цифровізації. Встановлено, що поєднання цифрової трансформації, екологічної модернізації та міжнародного партнерства формує основу довгострокової стійкості, конкурентоспроможності та післявоєнного відновлення морського сектору України.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИМИ ПРОЄКТАМИ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Сергій Табенський — 2026-03-18

У статті досліджено теоретичні підходи до стратегічного управління інфраструктурними проєктами морського транспорту України. Метою є формування інтегрованої концептуальної основи для побудови ефективної системи стратегічного управління з урахуванням галузевих особливостей. Обґрунтовано доцільність інтеграції системного, проєктного, інституціонального та інноваційного підходів. Наукова новизна полягає у формуванні формалізованої системи критеріїв оцінювання з урахуванням стратегічних, фінансових, соціальних, екологічних та інституціональних чинників за якими буде встановлюватись рівень ефективності стратегічного управління. Практичне значення полягає у можливості застосування результатів при плануванні та реалізації інфраструктурних проєктів.

МЕТОДОЛОГІЧНИЙ БАЗИС ОЦІНЮВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ

Ксенія Чичуліна — 2026-03-18

У статті проведено комплексне дослідження трансформації концепції сталого розвитку підприємств (зокрема аграрного сектору) в умовах дії воєнного стану в Україні. На основі аналізу еволюції наукової думки доведено, що в кризових умовах сталий розвиток трансформується з моделі поступального зростання у стратегію «стійкого виживання» та збереження відновлювального потенціалу. Автором систематизовано ключові воєнні ризики (економічні, фінансові, логістичні) та ідентифіковано їхній дестабілізуючий вплив на триєдину структуру сталого розвитку. Особливу увагу приділено методологічному інструментарію оцінювання, який базується на інтеграції кількісних критеріїв економічної ефективності, соціальної відповідальності та екологічної безпеки. Запропоновано використання інтегрального індексу сталого розвитку (SDI), що дозволяє агрегувати різноспрямовані показники (рентабельність, плинність кадрів, енергомісткість) в єдиний аналітичний висновок. Обґрунтовано, що залучення адаптивно-системного підходу та інструментів ризик-орієнтованого управління є критичною умовою для підтримки життєздатності бізнесу та формування передумов його післявоєнного відновлення за принципом «Build Back Better».

ОБЛІК ОРЕНДНИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ІНТЕГРАЦІЯ ESG-ПОКАЗНИКІВ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Тетяна Долішня — 2026-03-19

У статті досліджено теоретико-методичні та прикладні аспекти інтеграції принципів сталого розвитку та ESG-показників у систему бухгалтерського обліку орендних операцій. Обґрунтовано економічну сутність оренди як інструменту оптимізації структури активів підприємства. Особливу увагу приділено формуванню системи ESG-показників для оцінювання ефективності використання орендованих активів. Запропоновано підходи до інтеграції ESG-KPI у систему бухгалтерського, управлінського та інтегрованого звітування підприємства. Доведено, що включення ESG-показників до обліково-аналітичної системи підприємства сприяє підвищенню якості фінансової та нефінансової звітності, покращенню прозорості управління орендованими активами, підвищенню інвестиційної привабливості підприємства та зміцненню його конкурентних позицій на ринку.

КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ЛАНЦЮГІВ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ

Олександр Ковбаса — 2026-03-19

У статті досліджено теоретико-методологічні засади та практичні можливості застосування кластерного підходу до організації ланцюгів доданої вартості олійних культур в Україні. Обґрунтовано доцільність впровадження гібридної кластерної моделі, що поєднує регіональну та інноваційну компоненти. Визначено механізми збільшення доданої вартості на кожному етапі виробничо-переробного ланцюга через синергетичну взаємодію учасників кластера, реалізацію концепції промислового симбіозу та колективного брендингу. Встановлено, що кластеризація галузі здатна підвищити продуктивність на 15–25%, скоротити втрати при зберіганні та розширити асортимент продукції з високою доданою вартістю. Запропоновано структуру управління кластером та визначено інституційні передумови його ефективного функціонування в умовах євроінтеграції та повоєнного відновлення.

ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ОБЛІКОВИХ ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА

Тетяна Мельник — 2026-03-19

Стаття присвячена дослідженню можливостей використання інструментів штучного інтелекту для оптимізації рутинних процесів бухгалтерського обліку в умовах цифрової трансформації економіки України. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності облікових процедур, скорочення витрат робочого часу та зменшення ризику помилок у діяльності підприємств. Розглянуто зміну ролі бухгалтера в умовах цифровізації, потенціал генеративних моделей для підтримки професійних завдань, а також проблеми нормативної відповідності, захисту даних та формування нових компетенцій. Увагу зосереджено на тому, що штучний інтелект не здатний повністю замінити фахівця з бухгалтерського обліку, а виступає інструментом підтримки його професійної діяльності, ефективність якого залежить від рівня компетентності та відповідальності спеціаліста.

ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДІЯЛЬНІСТЬ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ: ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА СТРАТЕГІЧНІ НАСЛІДКИ

Оксана Онищенко — 2026-03-19

У статті здійснено комплексне дослідження впливу штучного інтелекту на трансформацію обліково-аналітичної системи фінансово-кредитних установ в умовах цифровізації економіки. Розкрито економічну сутність та функціональні можливості інтелектуальних технологій у банківській діяльності, зокрема в автоматизації бухгалтерського обліку, обробці великих масивів фінансових даних, формуванні управлінської звітності та здійсненні внутрішнього контролю. Обґрунтовано вплив алгоритмічних рішень на зміну бізнес-моделей банків, підвищення операційної ефективності та оптимізацію ризик-менеджменту. Визначено ключові облікові, інформаційні, правові та кіберризики, пов’язані з використанням автономних систем, та запропоновано напрями їх мінімізації. Сформовано методичні підходи до оцінки впливу ШІ на фінансову стійкість, прибутковість і якість управлінських рішень банків у процесі цифрової трансформації.

КЛАСИФІКАЦІЯ СТЕЙКХОЛДЕРНО-ОРІЄНТОВАНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ ПІДПРИЄМСТВ

Назар Скибінський — 2026-03-19

У статті розглянуто підходи до класифікації стейкхолдерно-орієнтованого інструментарію управління бізнес-процесами підприємств та обґрунтовано необхідність його систематизації з урахуванням багатовимірності сучасних управлінських практик. На основі узагальнення наукових джерел показано різноманіття існуючих підходів до розуміння та класифікації стейкхолдерів, бізнес-процесів й управлінських інструментів, що формує методологічні передумови для розвитку комплексної типології. Запропоновано розширений перелік класифікаційних ознак стейкхолдерно-орієнтованого інструментарію управління бізнес-процесами підприємств, які відображають його функціональне навантаження, часовий горизонт дії, джерело ініціації, рівень формалізації, характер генерованої взаємодії, ступінь цифрової інтеграції та інші параметри. Показано, що багаторівнева класифікація дає змогу цілісно охарактеризувати інструментарій як динамічну систему, визначити логіку його структурування та окреслити умови ефективного застосування у практиці управління бізнес-процесами підприємств.

ФІСКАЛЬНА ПАСТКА БРАЗИЛЬСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ ПЕНСІЙ: МОДЕЛЮВАННЯ ДОВГОСТРОКОВОГО ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ДЕРЖАВИ НА ДЕФІЦИТ ОБОРОННОГО БЮДЖЕТУ

Вікторія Цвірова — 2026-03-19

У статті представлено комплексний аналіз виникнення та розвитку «фіскальної пастки» у системі військового пенсійного забезпечення Бразилії. Доведено, що кумулятивний дисбаланс соціальних зобов’язань держави створює критичний тиск на бюджет, фактично витісняючи капітальні інвестиційні ресурси з оборонного сектору. Метою дослідження є моделювання довгострокової динаміки впливу дефіциту пенсійної системи на загальну бюджетну архітектуру з урахуванням несприятливих демографічних трендів, жорстких фіскальних обмежень та мінливих макроекономічних чинників. Для отримання релевантних прогнозів застосовано гібридну модель, що інтегрує механізм векторної корекції помилок (VECM) для аналізу короткострокових коливань із динамічною стохастичною моделлю загальної рівноваги (DSGE) та елементами теорії перекриваючих поколінь (OLG). Розрахунки базуються на верифікованих емпіричних даних із застосуванням методів інтерполяції для заповнення часових розривів. Прогнозні сценарії засвідчують, що за інерційного розвитку подій дефіцит зростатиме експоненціально, що призведе до повного вичерпання ресурсів для модернізації армії.

MINT, BELL, PIIGGS, VISTA, CIVETS, N-11, BROOMS – ПОТЕНЦІЙНІ ЦЕНТРИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В УМОВАХ ЕНТРОПІЙНОГО РОЗВИТКУ

Юлія Чалюк — 2026-03-19

Останнє десятиліття економічно розвинені країни змагаються за сфери соціально-економічного та політико-технологічного впливу, а країни, що розвиваються, ведуть боротьбу за стале існування. Війна росії проти України має значний багатовимірний вплив на формування нового геополітичного порядку. Війна стала каталізатором низки тенденцій у глобальному протиборстві: посилення консолідації близьких за інтересами та політичними режимами країн – демократичних (США, Канада, країни ЄС, Україна) та авторитарних (росія, Китай, Іран, Північна Корея); запровадження санкцій (транзакційні, технологічні, інвестиційні, торгівельні, персональні), які є примусом росії до миру; послаблення економічних позицій країн БРІКС через системні санкції з боку США як відповідь на продовження антиамериканської політики, підтримку торгівельних зв’язків Індії, Китаю з підсанкційною росією; зміні сценарію глобального розвитку та виведенню на передній план потенційних посткризових центрів соціально-економічного зростання: MINT, BELL, PIIGGS, VISTA, CIVETS, N-11, BROOMS.

КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД У РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ

Ілона Бабух — 2026-03-20

У статті досліджено кластерну модель як ефективний інструмент стимулювання регіонального розвитку та підвищення конкурентоспроможності територій. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення кластерів, їх структуру, функції та типологію, а також досвід зарубіжних країн і України щодо впровадження кластерних моделей у регіональній економіці. Особлива увага приділена механізмам взаємодії бізнесу, науки та влади, синергетичним ефектам і потенційним ризикам кластеризації. Визначено ключові чинники ефективності кластерних об’єднань, серед яких просторове тяжіння підприємств, наявність лідерів-інноваторів, розвинена інфраструктура й активні інноваційні процеси. Показано, що впровадження кластерних моделей сприяє залученню інвестицій, оптимізації використання ресурсного потенціалу та прискоренню технологічного розвитку регіонів. Окрему увагу приділено ролі маркетингу територій у формуванні позитивного інвестиційного іміджу регіону, просуванні кластерних ініціатив і підвищенні конкурентних позицій регіональної економіки. Розглянуто перспективи подальшого дослідження процесів кластеризації, зокрема адаптацію зарубіжного досвіду до умов української економіки й управління ризиками у процесі функціонування кластерних утворень.

КРОС-СЕКТОРАЛЬНІ ПАРТНЕРСТВА ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Зоя Галушка — 2026-03-20

У статті обґрунтовано крос-секторальні партнерства «держава – бізнес – суспільство» як системний інструмент управління інноваціями для досягнення ЦСР. Розкрито еволюцію концепції від теорії зацікавлених сторін і державно-приватного партнерства до моделей Triple Helix, Quadruple Helix і collaborative governance. Проаналізовано світовий та європейський досвід інституційної інтеграції, стратегічного планування й соціальної орієнтації інноваційної політики. Наведено кількісні індикатори інтенсивності НДДКР і публічно-приватних ко-публікацій як маркери результативності партнерств. Доведено, що у контексті досягнення ЦСР саме партнерська модель формує інституційну архітектуру переходу до інноваційної, соціально орієнтованої та екологічно збалансованої економіки. Визначено перспективи розвитку партнерських механізмів в Україні в умовах воєнних викликів та повоєнної відбудови.

ПРОГНОЗНІ ОЦІНКИ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Сергій Горбач — 2026-03-20

У статті визначено сутність економічної безпеки. Обгрунтовано, що одним із найбільш поширених і водночас методично доступних інструментів прогнозування є метод екстраполяції тренду. Розкрито етапи його застосування. Запропоновано алгоритм прогнозування рівня економічної безпеки підприємств харчової промисловості за допомогою екстраполяції тренду. Обгрунтовано для прогнозування індикаторів фінансової складової економічної безпеки підприємств харчової промисловості використання методу лінійної екстраполяції тренду, що базується на часових рядах показників за 2019–2024 рр. Розраховано прогнозовані значення індикаторів фінансової складової економічної безпеки підприємств харчової промисловості Київської області на 2025 р. Аргументовано, що прогнозування дозволяє не лише ідентифікувати поточний рівень фінансової складової безпеки, а й своєчасно виявляти потенційні ризики, формуючи науково обґрунтовану основу для прийняття превентивних управлінських рішень, спрямованих на забезпечення стійкого функціонування та розвитку підприємств у довгостроковій перспективі.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМ РОЗВИТКОМ МОРСЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В КРИЗОВИХ УМОВАХ

Лілія Мезіна — 2026-03-20

Стаття присвячена актуальним питанням управління розвитком морської галузі та виділено проблеми, які існують в Україні в цієї галузі. Доцільність розробки наукових положень ґрунтується на необхідності урахування нових умов конкурентного розвитку морської інфраструктури України в системі ринка транспортних послуг. Проаналізована динаміка взаємозв’язку між обсягом глобальних морських перевезень, світовим ВВП та рівнем інфляції. Представлена динаміка зростання середньої дальності перевезень та підкреслено необхідність впровадження цифрових технологій в управлінські та логістичні процеси в системі доставки вантажів для забезпечення конкурентної стійкості. Розглянуто етапи розвитку морської інфраструктури України в умовах воєнного стану. Обґрунтовано необхідність інвестування в морську галузь України яка є стратегічним пріоритетом для економіки держави.

ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОЇ ЦИФРОВОЇ ЕКОСИСТЕМИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТНИМИ КОМАНДАМИ

Світлана Подзігун — 2026-03-20

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти використання цифрових інструментів в управлінні дистанційними проєктами. Проаналізовано ключові категорії програмного забезпечення: бізнес-месенджери, таск-менеджери та системи управління знаннями. Особливу увагу приділено критеріям вибору цифрових платформ, питанням їхньої інтероперабельності та ролі менеджменту у формуванні цілісної цифрової екосистеми підприємства. Визначено переваги та недоліки провідних сервісів (Slack, Microsoft Teams, Jira, Trello тощо) у контексті підвищення ефективності командної взаємодії. Зокрема, Jira розглядається як індустріальний стандарт для масштабних проєктів із високим рівнем складності. Натомість Trello реалізує концепцію лаконічного таск-менеджменту на засадах канбан-дошок, що є оптимальним для мобільних команд і невеликих підприємств. Проміжну нішу займає Asana, яка завдяки своїй універсальності дозволяє ефективно адмініструвати численні паралельні потоки завдань