Сталий розвиток економіки

ЕКОНОМІЧНА ДУМКА І ПРИКЛАДНА АНАЛІТИКА: МІЖНАРОДНИЙ КОНТЕКСТ ТА ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ

Олена Берестецька — 2025-11-18

У статті досліджено економічну думку та прикладну аналітику в контексті міжнародних процесів із врахуванням історичних витоків. Встановлено, що інтеграція України в союзну економічну систему сформувала екстенсивну модель господарювання, обмежуючи інноваційний розвиток і підсилюючи зовнішню залежність. З’ясовано необхідність переходу до нової моделі індустріалізації, орієнтованої на технологічну модернізацію, розвиток внутрішньої доданої вартості та конкурентних виробничих ланцюгів. Наголошено на важливості поєднання історичного аналізу із сучасними методами прогнозування для оцінки тенденцій ВВП та зовнішньоторговельної діяльності. Підкреслено, що ефективне використання фінансових ресурсів і підтримка інновацій сприяють стабілізації економіки. Констатовано, що глобалізаційні процеси та розвиток економіки вражень формують нові можливості для підвищення продуктивності, проте водночас посилюють соціально-економічні диспропорції. Визначено, що комплексний інтегративний підхід є необхідним для модернізації національної економіки та забезпечення її стійкості й конкурентоспроможності. Зауважено, що поєднання державних заходів, внутрішніх ресурсів та інтеграції у глобальні ланцюги створює основу для довгострокового економічного зростання.

РОЛЬ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ У РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Тетяна Герасименко — 2025-11-18

У статті досліджено роль туризму як чинника соціально-економічного розвитку держави та його взаємозв’язок із досягненням Цілей сталого розвитку (ЦСР). Обґрунтовано, що туризм є каталізатором економічного зростання, створення робочих місць, розвитку підприємництва та інвестицій. Водночас його вплив на довкілля й культурну спадщину потребує системного підходу до оцінки ефективності у контексті сталого розвитку. Визначено зв’язок розвитку туризму з реалізацією ЦСР 8, 11, 12 та 13. Узагальнено вплив туристичних підприємств на економічні, соціальні та екологічні показники. Наведено приклади успішних практик «зеленого» й цифрового туризму. Результати можуть бути використані для вдосконалення державної політики та стратегій сталого розвитку територій.

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ З МАЛОЇ РОЗПОДІЛЕНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ

Наталія Левченко — 2025-11-18

У статті досліджено теоретичні, методичні та прикладні засади формування обліково-аналітичного забезпечення управління проєктами з малої розподіленої генерації електроенергії. Наголошено, що децентралізація енергогенерації, зумовлює потребу у створенні надійної системи обліково-аналітичного супроводу процесу управління проектами з малої генерації. Здійснено критичний аналіз чинних методик формування обліково-аналітичного забезпечення управління проектами. Виявлено існуючі прогалини в частині обліку витрат й доходів за проектами з будівництва сонячних електростанцій. Підкреслено, що вони не враховують галузевих особливостей діяльності об’єктів малої генерації, що призводить до спотворення показників собівартості та ускладнює оцінку економічної ефективності проєктів. Запропоновано шляхи уніфікації підходів до формування обліково-аналітичного забезпечення за проектами з малої розподіленої генерації.

МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ПОЛЬЩЕЮ: ДИНАМІКА, СТРУКТУРА Й ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ

Анна Мандрік — 2025-11-18

У статті досліджено міграційні процеси між Україною та Польщею у 2020-2025 роках, особливо після повномасштабного вторгнення Росії. Проаналізовано динаміку та масштаби вимушеної міграції українців до Польщі, структурні зміни серед мігрантів (трудова зайнятість, правовий статус) та економічні наслідки цього явища. Особливу увагу приділено грошовим переказам, що надходять від українських трудових мігрантів і біженців у Польщі, як важливому чиннику підтримки економіки України в умовах війни. На основі офіційних статистичних даних виявлено, що Польща стала головним центром української трудової міграції: після 2022 р. тут зосереджено близько мільйона переселенців, а частка переказів з Польщі перевищує третину загальних обсягів трансферів в Україну. Показано, що ці фінансові надходження відіграють позитивну роль для макроекономічної стабільності України (близько 2% ВВП та надходження до платіжного балансу), а також забезпечують підтримку українських домогосподарств. Зроблено висновок, що попри демографічні виклики, міграція до Польщі має і певний позитивний економічний ефект для України, тоді як для Польщі українські працівники стали важливим трудовим ресурсом і фактором економічного зростання.

ПАРАДИГМА ІНТЕГРОВАНОГО КОМПЛАЄНС-МОНІТОРИНГУ В СИСТЕМІ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

Олександр Скорик — 2025-11-18

У статті обґрунтовано науково-методологічні засади формування парадигми інтегрованого комплаєнс-моніторингу в системі обліково-аналітичного забезпечення зовнішньоекономічних операцій. Визначено його сутність як інструменту системного управління відповідністю, що поєднує контрольну, аналітичну, превентивну та стратегічну функції обліку. Розкрито архітектоніку інтегрованого комплаєнс-моніторингу, побудовану на засадах багаторівневої взаємодії операційних, аналітичних і управлінських підсистем. Доведено, що ефективність системи забезпечується синхронізацією інформаційних потоків, цифровізацією процесів та використанням штучного інтелекту для ідентифікації ризиків і прогнозування відхилень. Систематизовано міжнародні та національні нормативні орієнтири, що визначають рамки комплаєнс-дисципліни у сфері ЗЕД. Зроблено висновок, що інтегрований комплаєнс-моніторинг є ключовою детермінантою прозорості, достовірності звітності та підвищення економічної безпеки підприємств.

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Андрій Тимошенко — 2025-11-26

Статтю присвячено дослідженню сутності та стратегічного значення цифрових фінансів у зміцненні економічної безпеки України. Розкрито структуру цифрового фінансового середовища, що охоплює напрями фінансування, інвестування, страхування, платежів, консалтингу та цифрових грошей. Охарактеризовано етапи становлення FinTech-інновацій і розвиток е-гривні як інструменту монетарного суверенітету. Проаналізовано вплив систем Prozorro та «Є-Data» на підвищення прозорості й довіри до публічних фінансів. Узагальнено світові тенденції впровадження цифрових валют центральних банків (CBDC). Доведено, що цифровізація фінансів сприяє фінансовій інклюзії, зниженню транзакційних витрат, посиленню кібербезпеки та формує підґрунтя для стійкого розвитку економіки. Зазначено, що цифрові фінанси виступають каталізатором модернізації фінансової системи та підвищення її адаптивності до глобальних викликів.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ

Владислав Корольков — 2025-11-28

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти формування стратегії інноваційного розвитку підприємств в умовах війни. Обґрунтовано, що необхідність інноваційного розвитку є закономірним етапом життєвого циклу підприємства, однак в умовах збройного конфлікту традиційні методичні підходи потребують суттєвого перегляду. Виявлено, що війна зумовила появу нових чинників впливу на стратегічні процеси підприємств – деструкцію логістичних ланцюгів, втрату активів, зміну споживчого попиту, кадрові дефіцити, а також зростання ролі держави та донорських програм. Запропоновано класифікацію стратегічних моделей реагування українських підприємств на воєнні виклики: від заморожування розвитку до інноваційно-орієнтованої трансформації. Представлено методичний підхід до формування інноваційної стратегії розвитку підприємства, що включає етапи аналізу середовища, визначення цілей, вибору типу інновацій, ресурсного забезпечення та гнучкого управління реалізацією. В роботі запропоновано проведення SWOT-аналізу як універсального, узагальнюючого інструменту оцінювання внутрішніх і зовнішніх факторів, що визначають можливості, загрози, сильні та слабкі сторони українських підприємств в умовах війни. Такий підхід дозволяє системно визначити стратегічні пріоритети та вибудувати адаптивну модель інноваційного розвитку. Проведено PEST-аналіз зовнішнього середовища функціонування підприємств в умовах війни, який відображає політичні, економічні, соціальні та технологічні трансформації. Підкреслено, що стратегія інноваційного розвитку виступає ключовим інструментом забезпечення стійкості, адаптивності та конкурентоспроможності підприємств, а її реалізація дозволяє перейти від реактивного реагування на кризу до проактивного відновлення і зростання у післявоєнний період.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО ТА СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

Ігор Соловій — 2025-11-28

У статті систематизовано методологічні підходи до дослідження сталого розвитку в банківській та суміжних галузях. Поєднано теоретичний аналіз нормативно-правових рамок (зокрема ESG-стандартів) із практичними інструментами збору та обробки даних: кількісними (статистичне моделювання, ESG-скоринг) і якісними (експертні інтерв’ю, фокус-групи). Зокрема звернено увагу на можливості застосування геоінформаційних систем (GIS) для просторового моніторингу екологічних показників і оптимізації процесів. Використання порівняльного аналізу та кейс-стаді дозволяє оцінити ефективність різних практик зелених фінансів у різних регіональних та регуляторних контекстах. Поєднання наведених методів створює цілісну дослідницьку рамку, здатну забезпечити глибоке розуміння як теоретичних аспектів, так і практичних рекомендацій для впровадження ESG-підходів у банківську діяльність.

АДАПТИВНА СТРАТЕГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОЛІ ДИТЯЧИХ РОЗВАЖАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ В УМОВАХ ВОЄННИХ РИЗИКІВ

Віктор Нам’ясенко — 2025-12-02

Стаття присвячена дослідженню забезпечення ринкової ефективності дитячих розважальних центрів з метою виконання ними їх соціальної ролі та допомозі в соціальній адаптації дітей ВПО. В ході дослідження було з’ясовано, що проблематика питання в такому векторі не є розробленою в Україні. В зв’язку з цим, основним завданням дослідження є розробка адаптивної стратегії забезпечення ринкової ефективності дитячих центрів, що, також, дозволить провадити програми соціальної підтримки дітей ВПО. Запропонована понятійна схема стратегії базується на використанні сучасних напрацювань та містить перелік інструментів, що можуть якісно вплинути на ринкову ефективність. Визначено, що ефективна комерційна діяльність дитячих центрів дозволить розширити функції соціальної підтримки та адаптації дітей ВПО шляхом організації цільових заходів. Таким чином комерційна успішність дитячих розважальних центрів прямо впливає на їх соціальну ефективність та зменшення стресу і розвиток дітей.

МІСЦЕ МОТИВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ІТ-ПІДПРИЄМСТВОМ

Наталія Пачева — 2025-12-02

Дослідження присвячене вивченню місця та ролі мотиваційного менеджменту в системі управління ІТ-компаній. Метою дослідження є визначення впливу мотиваційного менеджменту на ефективність функціонування ІТ-підприємств і формування рекомендацій щодо вдосконалення мотиваційної політики. Здійснено аналіз сутності поняття «мотивація» та визначено її зв’язок з управлінськими функціями – плануванням, організацією та контролем. Доведено, що мотиваційний менеджмент виступає ключовим чинником підвищення продуктивності праці, інноваційної активності й лояльності персоналу. Визначено, що ефективна система мотиваційного менеджменту допомагає зростанню продуктивності праці, підвищенню інноваційної активності, формуванню соціального капіталу. Особливу увагу приділено ролі нематеріальних стимулів – професійному розвитку, можливостям самореалізації та створенню комфортного робочого середовища, які є визначальними для ІТ-сфери. Проведено аналіз сучасних тенденцій мотиваційної політики в ІТ-компаніях, окреслено проблеми й бар’єри в управлінні персоналом. Наукова новизна полягає у поглибленні теоретичного розуміння мотиваційного менеджменту як інтегрованого елементу системи управління ІТ-підприємством, що забезпечує узгодження цілей організації, підрозділів і окремо взятих працівників. Обґрунтовано, що мотиваційний менеджмент як комплексна система, яка інтегрує психологічні, соціальні та економічні аспекти управління людськими ресурсами в умовах цифрової економіки. Встановлено, що впровадження комплексного підходу до мотивації персоналу дозволяє підвищити конкурентоспроможність компанії на ринку ІТ-послуг. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування запропонованих рекомендацій під час розроблення корпоративних стратегій розвитку персоналу та мотиваційних програм для ІТ-підприємств різних форм власності. Зроблено висновок, що ефективна система мотиваційного менеджменту є стратегічним інструментом розвитку людського потенціалу, сприяє реалізації творчого потенціалу працівників, зменшенню плинності кадрів і досягненню довгострокових цілей організації.

ЕКОСИСТЕМНІ СТРАТЕГІЇ БІЗНЕСУ: КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ

Олена Левковець — 2025-12-03

В роботі запропоновано класифікацію екосистемних стратегій бізнесу за різними критеріями. Уточнено сутність і складові бізнес-екосистеми та екосистемної стратегії. Розкрито механізми створення цінності та розвитку цифрових екосистем. Визначено критерії класифікації екосистемних стратегій (цілі компанії, тип екосистеми, вектор її розвитку, роль компанії в екосистемі). Ідентифіковано два типи екосистемних стратегій: оркестратора (стратегія екосистеми) та учасника (участі в екосистемі). Відповідно до них класифіковано та охарактеризовано основні види стратегій, розглянуто особливості вибору стратегічних альтернатив. Особливу увагу приділено стратегіям закритих і відкритих екосистем (стратегії оркестратора), мінімально життєздатного сліду, мультихоумінгу та єдиної екосистеми (стратегії учасника).

ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ТА ДЕ-РИСКІНГУ

Євген Масленніков — 2025-12-04

У статті досліджено інвестиційно-інноваційну діяльність підприємств в умовах воєнного стану як ключовий чинник забезпечення їх економічної стійкості та адаптивності до кризових викликів. Розкрито взаємозв’язок між інноваційною активністю та здатністю підприємств протистояти дестабілізації зовнішнього середовища, а також визначено стратегічну роль інвестицій у модернізацію виробництва, розвиток високотехнологічних рішень і диверсифікацію діяльності. Акцентовано увагу на необхідності формування державою сприятливих економіко-правових умов для інноваційного розвитку, зокрема через удосконалення законодавчої бази, запровадження спеціальних режимів стимулювання, механізмів державно-приватного партнерства та інструментів страхування воєнно-політичних ризиків. Проаналізовано моделі де-рискінгу інвестиційних проєктів, такі як MIGA-ECA та DFC, їхні можливості та обмеження в контексті України. Обґрунтовано доцільність створення Національного фонду страхування воєнних ризиків як інструменту системного забезпечення інвестиційної активності, а також необхідність посилення захисту прав інтелектуальної власності в умовах мобілізаційної економіки. З’ясовано, що пріоритет короткострокових інвестиційних проєктів є однією з ключових характеристик інвестиційної діяльності в умовах воєнного стану, оскільки підприємства змушені пристосовуватися до високого рівня невизначеності та непередбачуваності майбутнього. У період війни економічна ситуація може змінюватися надзвичайно швидко, тому бізнеси надають перевагу проєктам, що забезпечують швидке отримання прибутку та повернення вкладеного капіталу, що допомагає зменшити ризики та підтримувати фінансову стійкість у кризових умовах. Запропоновано комплекс економіко-правових механізмів, що здатні стимулювати інноваційну діяльність підприємств, сприяти відновленню виробничого потенціалу та підвищенню конкурентоспроможності національної економіки у воєнний і післявоєнний періоди.

ПОВЕДІНКОВА ЕКОНОМІКА В УПРАВЛІННІ СОЦІАЛЬНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ: ВПЛИВ ЕТИЧНИХ УПЕРЕДЖЕНЬ НА СТРАТЕГІЧНІ РІШЕННЯ

Денис Гуцол — 2025-12-11

У статті досліджено роль поведінкової економіки у формуванні стратегічних рішень у сфері соціального підприємництва, зокрема акцент зроблено на впливі етичних упереджень управлінців на ефективність прийняття рішень. Соціальні підприємства функціонують у складному середовищі, де необхідно балансувати між соціальною місією та економічною стійкістю. У цьому контексті поведінкові чинники, зокрема моральні упередження, ефект статус-кво, надмірна самовпевненість, евристика доступності та інші когнітивні викривлення, можуть суттєво впливати на стратегічне планування, визначення пріоритетів та оцінку ризиків. Систематизовано основні типи етичних упереджень, притаманних керівникам соціально орієнтованих підприємств, і проаналізовано механізми їх впливу на управлінські процеси. Також узагальнено ключові підходи до стратегічного управління соціальними підприємствами, зокрема з позиції включення етичної складової в механізми прийняття рішень. Результати дослідження дозволяють удосконалити управлінську практику, підвищити ефективність стратегічного управління та уникати типових помилок, зумовлених суб’єктивними судженнями. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує інструменти поведінкової економіки, стратегічного менеджменту та соціального підприємництва.

АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ В УМОВАХ БЕЗПЕКОВИХ ЗАГРОЗ

Олександр Дарушин — 2025-12-12

У статті розглядається автором, морський транспорт в Україні який перебуває в стані турбулентності бізнес-середовища, тому розвиток транспортного ринку та динаміка військового впливу морських перевезень схильні до значних коливань. У сучасних умовах, під час аналізу роботи міжнародних судноплавних компаній, поряд із прагненням максимізувати поточні фінансові показники, важливими є також питання, пов'язані з довгостроковим плануванням фрахтування флоту судноплавних компаній, з урахуванням економічних тенденцій у зміні стану ринку вантажів та динаміки військового впливу на економіку України. Тому виникає питання пошуку подальших векторів розвитку судноплавства в контексті морського бізнесу. У воєнний час передумовою стабільного функціонування транспортних ринків є локалізація процесів відтворення ринку. Внаслідок руйнування низки підприємств транспортного сектору та припинення логістичних шляхів постачання, одним із пріоритетних завдань є розробка та впровадження організаційно-економічних механізмів та заходів щодо формування стратегій перевезень судновласниками. Перш за все, необхідно визначити об'єкт управління, яким є організаційні процеси, що відбуваються в судноплавних компаніях, та суб'єкт управління, яким є морський транспорт. Вищезазначені групи сценаріїв розвитку бізнес-середовища, оцінки динаміки реалізації логістичних маршрутів судноплавства дозволяють порівняти показники логістичної діяльності судноплавних компаній під впливом війни та перспективи повоєнного періоду в Україні. Жорстка конкуренція за домінування на світовому ринку судноплавства з надання транспортних послуг спонукає флагманів морської галузі широко впроваджувати економічні стратегії у свою діяльність та інвестувати в розвиток високих технологій, що посилюють конкурентні переваги в ефективності, швидкості, безпеці та екологічності судноплавства. Комерційне управління судном здійснюється фрахтувальником, згідно з яким фрахтувальник використовує судно для перевезення вантажів між портами в послідовних рейсах. Отже, загальний вплив економічних змінних призводить до збільшення попиту на морські перевезення.

СТРАТЕГУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ КЛАСТЕРНИХ ЕКОСИСТЕМ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ЗРУШЕНЬ ДЛЯ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТУРИЗМУ

Мирослава Босовська — 2025-12-15

У статті обґрунтовано, що кластерні екосистемі є дієвою концепцією та інноваційним інструментом повоєнного відновлення та проривного розвитку туристичної галузі, орієнтованої на синергію, сталість та конкурентоспроможність. У статті систематизовано та розвинуто теоретичні та методологічні підходи до архітектури формування кластерних екосистем, розкрито їх концепти. Критично проаналізовано та визначено параметри й ресурсний потенціал формування ключових моделей інноваційних кластерних екосистем. Запропоновано модель розробки інноваційної кластерної стратегії. Методологія дослідження базується на стратегічному аналізі та методах стратегування. Доведено, що створення інноваційних кластерних екосистем в умовах глобальних зрушень дозволить трансформувати виклики повоєнного часу в стратегічні можливості повоєнного відновлення туристичної галузі України.

АСИМЕТРІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ТОВАРАМИ З США ТА КНР

Наталія Калюжна — 2025-12-16

В статті акцентовано увагу на необхідності аналізу асиметрій у зовнішній торгівлі України товарами з США та КНР як ключовими геополітичними акторами та перспективними торговельними партнерами. За результатами аналізу динаміки та структури зовнішньої торгівлі України товарами з США та КНР у 2020-2024 рр. підтверджено існування суттєвих асиметрій в торгівлі з обома країнами з точки зору як вартісних обсягів, так й технологічної складності експорту та імпорту. На підставі результатів прогнозування обсягів експорту товарів України до США на період до 2029 року засвідчено стійку тенденцію до скорочення експорту та посилення торговельних асиметрій. Обґрунтовано, подолання торговельних дисбалансів потребує переорієнтації на експорт продукції з більш високим рівнем технологічної складності при одночасному скороченні залежності від імпорту високотехнологічних товарів.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВУ СТІЙКІСТЬ СК «УНІКА» В У МОВАХ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Ольга Чубка — 2025-12-16

У статті досліджено ключові фактори, що формують фінансову стійкість СК «УНІКА» в умовах воєнних ризиків та макроекономічної нестабільності. Проаналізовано динаміку страхових премій, виплат, рівня збитковості, технічних резервів і власного капіталу за 2020 - 2024 рр., а також вплив регуляторних змін, обмежень інвестиційних інструментів і трансформації структури ризиків. Встановлено, що стійкість компанії визначається якістю страхового портфеля, ефективністю андеррайтингу та дієвістю ризик-менеджменту. Запропоновано стратегічні напрями її зміцнення, серед яких оптимізація структури капіталу, удосконалення методів оцінювання ризиків і розширення диверсифікації портфеля. Реалізація цих заходів підвищує адаптивність страховика до зовнішніх шоків і сприяє стабільному розвитку.

СИСТЕМНІ БАР’ЄРИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Станіслав Нельга — 2025-12-17

У статті досліджено ключові системні бар’єри, які ускладнюють імплементацію сучасної системи внутрішнього контролю в страхових організаціях України, попри наявність розвиненої методологічної бази та гармонізацію регуляторних вимог із міжнародними стандартами (COSO, Solvency II). Показано, що розрив між цільовою моделлю внутрішнього контролю і реальною практикою її впровадження має комплексний характер. Виокремлено три групи детермінант таких труднощів: фінансові, кадрові та культурно-управлінські бар’єри. Доведено, що подолання цих перешкод є критичною умовою переходу від формального комплаєнсу до дієвої системи управління ризиками. Запропоновано напрями підвищення ефективності імплементації, зокрема розвиток хмарних SaaS-рішень, посилення методичної підтримки НБУ щодо застосування принципу пропорційності та формування корпоративних програм розвитку компетенцій у сфері ризик-менеджменту.

ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНА МОТИВАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ СТАЛОГО ТУРИЗМУ ТА ГОСТИННОСТІ

Ігор Бурачек — 2025-12-18

Глобальні кліматичні зміни, деградація довкілля та виснаження природних ресурсів стають критично важливими викликами для бізнесу, особливо для готельно-ресторанної сфери. Індустрія туризму та гостинності дедалі більше потребує інтеграції принципів сталості з акцентом на екологічний вимір. Центральним інструментом трансформації є екологічно орієнтована мотивація, що має подвійну природу: сучасні туристи демонструють зростаючу готовність обирати екологічно стійкі послуги й оплачувати їх за вищою ціною, а підприємства активно впроваджують екологічні практики для формування конкурентних переваг і «зеленого» іміджу. Такий підхід сприяє адаптації до нових ринкових умов, підвищує лояльність клієнтів та забезпечує довгостроковий сталий розвиток, гармонійно поєднуючи економічні, соціальні й екологічні цілі.

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: ЗАСАДИ ТА ФАКТОРИ РЕАЛІЗАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Віталій Жмуренко — 2025-12-18

Обґрунтовується, що суперечливий поступ глобалізації формує новий коридор можливостей для національних економік, оновлює множину обмежень і ступенів свободи їх самовідтворення та саморозвитку в масштабах світ-системи. Відзначається актуальність досліджень засад розвитку й реалізації наявного зовнішньоторговельного макропотенціалу для успішного убудування країн в мережу міжнародних економічних відносин. Пропонується погляд на міжнародну торгівлю як практичну форму реалізації зовнішньоторговельного потенціалу (ЗТрП) відкритої економічної системи. Доведено, що для переходу ЗТрП з стану імовірного непроявленого пасивного до проявленого реалізованого й із зиском комерціалізованого активного, необхідні, по-перше, адекватність ЗТрП за параметрами конкурентоспроможності й конкурентостійкості тим локаціям, виробничим платформам і ланцюгам створення вартості, що відповідають позиціонуванню країни у структурі міжнародної спеціалізації праці та (або) входять у зону її стратегічних інтересів. По-друге, - суверенність та суб’єктоцентризм макросистеми щодо визначення напрямів та форм її інтеграції до глобального економічного простору та провадження торговельної політики.

ВОЄННІ РИЗИКИ ТА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ УКРАЇНИ: ПОВІТРЯНІ ТРИВОГИ, АТАКИ НА ІНФРАСТРУКТУРУ ТА РЕЛОКАЦІЯ БІЗНЕСУ

Марина Кабанова — 2025-12-18

У статті проаналізовано вплив воєнних ризиків, пов'язаних із інтенсивністю, тривалістю та добовою структурою повітряних тривог, а також атаками на об’єкти інфраструктури, на регіональну економічну стійкість України. На основі даних за серпень 2024 – серпень 2025 років інтегровано інформацію про міжрегіональні релокації бізнесу (Opendatabot), простій торговельних центрів (УРТЦ), динаміку повітряних тривог та вибухів, а також удари по енергетичній, житловій, медичній та освітній інфраструктурі (ACLED). Застосовано описову статистику, порівняльний міжрегіональний аналіз та елементи просторової візуалізації даних, що дозволило виділити відмінності областей за середньою кількістю та тривалістю тривог на добу, часткою нічних сповіщень, операційними простоями в робочий час і характером пошкоджень інфраструктури. Сформовано типові поєднання показників безпеки та економічної активності, які дозволяють виділити регіони з різними профілями ризику для бізнесу та населення. Показано, що висока безпекова загроза не завжди означає нижчий притік бізнесу і переміщення бізнесу не зводиться до простої схеми «зі Сходу на Захід»: низка прифронтових та високоризикових регіонів, зокрема Харківщина, Дніпропетровщина та Запоріжжя, є водночас центрами релокацій та зонами підвищеної небезпеки. Виявлено значну асиметрію у втраті робочого часу торговельних центрів: в окремих прифронтових областях магазини втрачають до 50% свого операційного часу, тоді як у західних регіонах час простою падає нижче 1%. Окремо проаналізовано відмінності у транспортній стійкості регіонів та потенційний вплив нічних тривог на продуктивність праці та повсякденну мобільність населення. Додатково встановлено, що удари по житловій, енергетичній, медичній та освітній інфраструктурі часто накладаються на території активної релокації бізнесу, що формує асиметричні профілі ризику для інвесторів та місцевих громад. Отримані результати поглиблюють кількісне розуміння просторової нерівності воєнних ризиків у різних регіонах України та її зв’язку з економічною активністю. Запропонований підхід може бути використаний для формування програм підтримки бізнесу, моніторингу регіональної стійкості, оновлення економічної карти України в умовах війни та планування післявоєнного відновлення на основі реальних даних, а не лише формальних адміністративних критеріїв.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК КРІЗЬ ПРИЗМУ РИЗИКІВ: РОЛЬ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ІНТЕГРОВАНОЇ ЗВІТНОСТІ

Тетяна Шепель — 2025-12-18

У статті досліджується взаємозв'язок між ризик-орієнтованим підходом в управлінні, концепцією сталого розвитку та інтегрованою звітністю. Актуальність дослідження зумовлена зростанням уваги до нефінансових ризиків та необхідністю інтеграції принципів сталого розвитку в бізнес-практику. Метою статті є виявлення та аналіз взаємозалежностей між цими концепціями, а також визначення потенційних переваг їхньої інтеграції для підвищення стійкості та прозорості діяльності підприємств. У статті застосовано методи системного аналізу, порівняння та узагальнення. Розкрито процеси управління ризиками, діяльність підприємств у контексті сталого розвитку та практику підготовки інтегрованої звітності. За результатами дослідження обґрунтовано теоретичні та практичні аспекти інтеграції ризик-орієнтованого підходу, сталого розвитку та інтегрованої звітності, що сприятиме покращенню якості інформації для зацікавлених сторін та підвищенню довгострокової цінності підприємств, котрі прагнуть підвищити свою стійкість, прозорість та ефективність в умовах зростаючих вимог до нефінансової інформації та сталого розвитку.

МЕТОДИ ПОБУДОВИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ІНФЛЯЦІЇ: КОРИГУВАННЯ ЗВІТНОСТІ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ

Наталя Міненкова — 2025-12-19

У статті обґрунтовано методологічні підходи до формування облікової політики, спрямованої на мінімізацію інфляційних ризиків у галузевому контексті економіки України в умовах економічної нестабільності, спричиненої воєнним станом, енергетичними кризами та збоями у світових ланцюгах поставок. Дослідження базується на вимогах МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляційної економіки», принципах ризик-орієнтованого управління, тенденціях цифровізації та викликах сучасного інфляційного середовища. У дослідженні розглядаються методи переоцінки активів та зобов’язань згідно з МСБО 29, включаючи класифікацію монетарних та немонетарних статей, алгоритми їх перерахунку з використанням індексу споживчих цін, що публікується Національним банком України, та визнання прибутків або збитків від чистої монетарної позиції. Описано вплив МСБО 29 на оцінку хеджованих статей, що призводить до неефективності хеджування через відмінності з оцінкою похідних фінансових інструментів згідно з МСФЗ 9.

«ЗЕЛЕНИЙ» ПЕРЕХІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН: ДОСВІД ДАНІЇ ТА ПОЛЬЩІ

Ольга Нестор — 2025-12-19

У контексті глобальних кліматичних змін особливої ваги набуває вивчення та імплементація успішних кейсів «зеленого» переходу. У статті досліджено особливості «зеленого» переходу європейських країн на прикладі досвіду Данії та Польщі починаючи з 1990 року. Визначено, що важливими чинниками розвитку вітрової енергетики в Данії були політичні та соціально-економічні умови, розвиток місцевих вітроенергетичних кооперативів, а також законодавча реформа. Вивчення польського досвіду дозволило підсумувати, що відновлювана енергетика набула значення у результаті трансформацій у державній сфері, включаючи прийняття політичних документів та правових рішень, що спрямовують проекологічний розвиток. Після вступу Польщі до ЄС, внаслідок прийняття положень, серед іншого, кліматичної політики, значення відновлюваних джерел енергії зросло. Підкреслено, що одним з основних стовпів відновлюваної енергетики в Польщі є вітроенергетика. Акцентовано, що двома новими напрямками та галузями промисловості, які будуть побудовані в Польщі, стануть атомні електростанції та морська вітроенергетика.